litceymos.ru 1




ПЛАН УРОКУдо Т.2. Ур.2

Тема програми: Основи роботи на ПК.

Тема уроку: Апаратне та програмне забезпечення ПК. Вимоги безпеки при роботі на ПК.

Навч.-виховна мета: Ознайомити учнів з апаратним та програмним забезпеченням ПК, їх призначенням, взаємодією складових; розвивати логічне мислення, аналітичні здібності учнів, уміння проводити аналогії та порівняльний аналіз; виховувати допитливість, самостійність. Прищепити навики відповідального ставлення до обладнання лабораторії.

Тип уроку: Засвоєння нових знань, умінь та практичних навичок.

Метод проведення: Комбінований.

МТЗ: Базове обладнання лабораторії: комп’ютери – 14 шт., конспекти, робочі картки,

Місце проведення: Лабораторія № 3 комп'ютерної обробки інформації.

Література: Гаєвський О.Ю., Шестопалов Г.П., Глинський Я.М.


ХІД УРОКУ

  1. Організаційна частина – 5 хв.

    1. Привітання .

    2. Перевірка наявності учнів.

    3. Призначення чергових.

  2. Вступний інструктаж - 55 хв.

    1. Повідомлення учням теми та мети уроку.

    2. Виклад нового матеріалу за планом.

      1. Історичні відомості про ПК.

      2. Основні частини ПК.

      3. Технічні характеристики окремих частин ПК.

      4. Види програмного забезпечення комп'ютера.

    3. Закріплення нової теми

    4. Пояснення учням виконання практичного завдання.

  3. Поточний інструктаж – 200 хв.

    1. Перевірка готовності робочих місць та робочий стан ПК.

    2. Нагадати про правила БП та дисципліни в лабораторії.

    3. Видати завдання та дозволити учням зайняти робочі місця, включити ПК.
      1. Вивчення архітектури ПК.


      2. Програмне забезпечення ПК.

    4. Робити цільові обходи робочих місць з метою перевірки їх організації.

    5. Прослідкувати за своєчасним початком роботи та виконанням запропонованого завдання.

  4. Заключний інструктаж – 10 хв.

    1. Підвести підсумки роботи всієї групи та окремих учнів на протязі зміни.

    2. Виставити та повідомити оцінки учнів.

    3. Видати домашнє завдання. (Повторення теми за конспектом, підготовка до тематичного опитування).

    4. Прийняти робочі місця та лабораторію після прибирання її черговими.

Майстер в/н _____________________О.В.Цюпак

ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ
«БУДОВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ПК»

  1. Що ви знаєте з історії виникнення ПК?

  2. Пригадайте, де застосовуються ПК?

  3. Обґрунтуйте необхідність використання комп’ютера для опрацювання інформації.

  4. Які персональні ПК випускає фірма IBM.

  5. Розкажіть, які обов’язки повинен виконувати оператор ПЕОМ?

  6. Дайте визначення ПК.

  7. Дайте визначення поняття «програма».

  8. Які пристрої входять до складу комп’ютера і яке їх призначення?

  9. Які пристрої належать до системних?

  10. Які основні функції і характеристики мікропроцесора?

  11. Яке призначення і характеристики оперативної пам’яті?

  12. Яке призначення постійної пам’яті, тактового генератора, таймера?

  13. Які кнопки і для чого розміщені на лицьовій панелі системного блоку?

  14. Що знаходиться в оперативній пам’яті під час роботи комп’ютера?

  15. Що містить постійна пам'ять комп’ютера?

  16. Для чого використовується тактовий генератор і таймер?

  17. Які пристрої утворюють зовнішню пам'ять?
  18. Які пристрої входять у базову конфігурацію комп’ютера?


  19. Які ви знаєте пристрої керування ПК? Розповісти про них.

  20. Які пристрої утворюють внутрішню пам'ять?

  21. Назвати пристрої введення-виведення інформації.

  22. Дайте поняття байту.

  23. Які види дисків використовуються в ПК?

  24. Назвіть види пам’яті ПК.

  25. Розкажіть послідовність вмикання і вимикання ПК.

  26. Який пристрій є джерелом електромагнітного випромінювання?

  27. Якщо комп’ютер відмовився виконувати ваші команди, що ви зробите?

  28. За що відповідає оперативний запам’ятовуючий пристрій?

  29. Яка відстань повинна бути між користувачем і екраном монітора?

  30. Яка стандартна ємність дискети?



ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ НА ДАНОМУ УРОЦІ

  1. Апаратна частина (Hardware, «тверда частина» - залізо) – пристрої, які можна побачити і відчути.

  2. Байт - одиниця вимірювання об’єму пам’яті; один байт – це 1 символ (буква, цифра, знак).

  3. Базова конфігурація комп’ютера – набір пристроїв, що входять у склад комп’ютера

  4. Внутрішня пам'ять – це оперативна та постійна пам'ять.

  5. Вінчестер – жорсткий магнітний диск.

  6. Глобальна мережа – всесвітня мережа.

  7. Джойстик – пристрій для комп’ютерних ігор і тренажерів.

  8. Дисковод – пристрій для роботи з дисками.

  9. Дискета – гнучкий магнітний диск.

  10. Звукова карта і звукова колонка – пристрої для відтворення звуку.

  11. Зовнішня пам'ять – гнучкі, жорсткі, лазерні диски, магнітооптичні диски.

  12. IBM РС – фірма по виготовленню ПК.

  13. Клавіатура – пристрій для введення тексту і команд.

  14. Компакт-диск (CD-ROM) – лазерний диск.
  15. Локальна мережа – внутрішня мережа, в межах однієї установи.


  16. Миша – пристрій для вибору команд і для малювання.

  17. Мікрофон – пристрій для введення звуку.

  18. Мікропроцесор – «мозок» комп’ютера - служить для виконання команд програми.

  19. Монітор – пристрій для виводу інформації на екран.

  20. Оперативна пам'ять – служить для розміщення в ній виконуваних програм.

  21. Програмне забезпечення (Software, «м’яка частина») - програми, за допомогою яких проводиться обробка інформації.

  22. Постійна пам'ять – містить програми, які починають працювати після ввімкнення комп’ютера і приводять його у робочий стан.

  23. Пристрій мультимедіа – складається з дисковода для компакт-дисків (CD-ROM), звукової карти і звукових колонок.

  24. Пристрої виведення – монітор і принтер.

  25. Пристрої введення – клавіатура, миша, джойстик, сканер, мікрофон.

  26. Пристрої пам’яті – внутрішня і зовнішня пам'ять.

  27. Принтер – пристрій для друкування на папері.

  28. Плотер – пристрій для малювання перами на папері.

  29. Програмне забезпечення – набір різноманітних програм.

  30. Прикладне програмне забезпечення – під управлінням ОС готує і використовує різного роду інформацію.

  31. Сканер – пристрій для введення графічних зображень.

  32. Системні пристрої – мікропроцесор, оперативна та постійна пам'ять, тактовий генератор, таймер.

  33. Системний блок у вигляді башти – тауер.

  34. Системне програмне забезпечення (операційна система ОС) – забезпечує роботу засобів комп’ютера та програм.

  35. Тактовий генератор – створює імпульси (такти), які узгоджують роботу всіх пристроїв комп’ютера і задають єдиний темп роботи.

  36. Таймер – електронний годинник.
  37. Комп'ютер (англ. computer – обчислювач) - програмувальний електронний пристрій, який використовується для обробки різного виду інформації (числової, текстової, графічної, звукової та ін.)з метою отримання потрібного результату.


  38. Структура комп'ютера - це деяка модель, що встановлює склад, порядок і принципи взаємодії вхідних у неї компонентів.

  39. Персональний комп'ютер настільна чи переносна ЕОМ, що задовольняє вимогам загальнодоступності й універсальності застосування.

ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ПК


АРХІТЕКТУРА ПК (апаратна частина, програмне забезпечення)

До складу комп’ютера входить апаратна частина і програмне забезпечення.




АПАРАТНА ЧАСТИНА

Системний блок може бути горизонтальним і вертикальним у вигляді башти (тауер).

До задньої панелі системного блоку за допомогою кабелів і шнурів під'єднуються зовнішні пристрої комп’ютера: клавіатура, миша, сканер, мікрофон, принтер, звукові колонки.

Сучасні комп’ютери для високоякісного відтворення рухомих зображень, музики і дикторського тексту можуть мати пристрої мультимедіа: дисковод для компакт-дисків (CD-ROM), звукова карта (розміщені в системному блоці) і звукові колонки.

На лицьовій панелі системного блока знаходяться кнопки Power для вмикання комп’ютера і Reset для перезавантаження операційної системи, а також отвори для встановлення дисководів для магнітних і оптичних дисків.

Конфігурація (архітектура ПК) - набір пристроїв, що входять у склад комп’ютера. Архітектура ПК тісно пов’язана з принципами роботи ПК. Комп’ютер може мати різну конфігурацію в залежності від виду роботи, яку він повинен виконувати, а також від смаків і можливостей його власника.

Основні елементи конфігурації (архітектура фон Неймана), від яких залежать продуктивність і спектр виконуваних робіт: монітор, клавіатура, миша, зовнішні пристрої пам'яті; процесор (арифметично-логічний пристрій), оперативна пам'ять (ОП), вінчестер (пристрій управління ПУ),


Принцип відкритої архітектури підтримують сучасні комп’ютери. Завдяки цьому, з метою покращення характеристик комп’ютера, можна одні пристрої замінювати на більш потужні, додавати нові: (CD-ROM), звукову карту, колонки, модем. Комп’ютер можна модифікувати і робити більш продуктивним для обробки інформації.

ОСНОВНІ ПРИСТРОЇ АПАРАТНОЇ ЧАСТИНИ


  • пристрої введення та виведення;

  • пристрої обробки (системні пристрої);

  • пристрої пам'яті;

  • пристрої для роботи у мережі.

Пристрої введення (для введення у комп’ютер команд і даних):

клавіатура – для введення тексту і команд;

миша – для вибору команд і для малювання

джойстик – для комп’ютерних ігор і тренажерів;

сканер – для перетворення графічних зображень (малюнки, фотографії, креслення, тексти тощо) в електричний цифровий код для подальшої обробки на комп’ютері

мікрофон – для введення звуку.

Пристрої виведення (для виведення інформації):

монітор - Монітор призначений для відображення на екрані графічної та символьної інформації.

принтер - для виведення результатів обробки даних на комп’ютер у вигляді чисел, таблиць, текстів, графіків, малюнків, креслень, зображень, анімації, звуку

Монітори: з електронно-променевою трубкою і плоскі на рідинних кристалах. Основною технічною характеристикою монітора є розмір екрану по діагоналі. На сучасних комп’ютерах встановлюють монітори з розміром екрану по діагоналі 15, 17, 19, 21 дюймів (1 дюйм = 2,54 см) і вище.

Зображення на екрані монітора формується із точок. Є різноманітні чорно-білі (монохромні) і кольорові монітори із різною графічною здатністю, яка визначається кількістю точок (пікселів) на екрані. Таких пік селів може бути від 640х480 (найменша) до 1600х1200 і більше на моніторах з найкращою графічною здатністю і з великим екраном. Для кольорових моніторів встановлюється палітра від 256 до 4 млрд. кольорів та відтінків. Роботу монітора і його графічну здатність забезпечує відеокарта (пристрій для керування монітором) з пам'яттю від 1 Мбайт до 32 Мбайт і вище.


Принтери - для виведення інформації на папір застосовуються інші пристрої – За принципом дії принтери поділяються на матричні, струменеві та лазерні.

Принтер використовують, щоб результат роботи надрукувати на папері – одержати тверду копію документа. Вони бувають матричні, лазерні та струминні. Найкращі характеристики мають лазерні принтери.

Плотер малює перами на папері схеми, карти, діаграми, креслення. Входить до складу комп’ютера у спеціальних випадках.

Пристрої обробки (системні пристрої): Системні пристрої (виконуються у вигляді різного типу мікросхем (чіпів) служать для обробки інформації, забезпечення взаємодії всіх пристроїв комп’ютера, керування їхньою роботою. До них належать:


  • мікропроцесор;

  • оперативна пам'ять;

  • постійна пам'ять;

  • тактовий генератор;

  • таймер.

ПРОЦЕСОР - "Мозок" ПК або центральний процесор — CPU (Central Processing Unit). Виконує обчислення згідно з програмою, яка зберігається в оперативній пам'яті; проводить обробку даних та забезпечує загальне керування комп'ютером та обчислювальними процесами і є самою вартісною мікросхемою комп'ютера. Виготовляється з напівпровідникового кристалу кремнію на одній мікросхемі. "Пакування" елементів дуже щільне. На 1 см2 може бути розміщено велику кількість елементів: транзисторів, конденсаторів тощо.

Класифікація процесорів: розрядність і швидкодія.

  • Розрядність процесора1 пов'язана з пристроями, які входять в процесор: шина вводу і виводу даних; внутрішні регістри2; шина адреси пам'яті.

  • Швидкодія процесора вимірюється тактовою частотою

Тактова частота - кількість операцій за одиницю часу, що виконує процесор. Чим вища тактова частота — тим швидше працює процесор. Тактовий генератор створює імпульси (такти), які узгоджують роботу всіх пристроїв комп’ютера і задають єдиний темп роботи. Вимірюється в гігагерцах (ГГц-2ГГц). 1 МГц дорівнює мільйону тактів за секунду.


Основні електронні компоненти процесора розташовуються на основній платі комп'ютера (системній чи материнській).

Контроллери й адаптери додаткових пристроїв, або самі ці пристрої, виконуються у вигляді плат розширення і підключаються до шини за допомогою розйомів розширення, названих також слотами розширення.

Основні характеристики комп’ютера: тип мікропроцесора, швидкодія, об'єм оперативної пам'яті

Виробники: На даний час на світовому ринку процесорів два лідери — компанії Intel і AMD.

Основні характеристики: На даний момент поширені 4 сімейства настільних процесорів компанії Intel: Celeron, Pentium, Core 2 і Core i7. Celeron — найслабший, урізана версія Pentium (відрізняється розміром кешу), далі ідуть Pentium, Core 2 і найпотужніший — Core i7. Число після назви процесора (наприклад, Pentium E2180) з недавнього часу перестало позначати кількість гігагерц.

Процесори Intel: наразі найпоширенішими є моделі, що мають шину частотою: 800/1066/1333 МГц. Чим вища частота шини, тим вища продуктивність, т. к. пришвидшується обмін даними між процесором і материнською платою. При виборі материнської плати і процесора потрібно обовязково звертати увагу на частоти їх шин. Наприклад, ЦП з частотою шини 1333 МГц не буде працювати на материнській платі, яка підтримує лише процесори з частотою 1066 МГц.

Celeron: Celeron відрізняється від Pentium меншим розміром кеша. Одноядерні моделі Celeron маркуються або літерою «D» з трьома цифрами (Celeron D 336), або лише цифрами (Celeron 440). Моделі з буквою «D» працюють на шині 533 МГц, без літери «D» — на 800 МГц. Чим вище число в назві моделі процесора — тим він потужніший, у процесорів Celeron D більше розмір кешу або вище тактова частота, а у моделей Celeron 4xx більше тактова частота (т. к. у них у всіх однаковий об'єм кешу). 2-ядерні моделі Celeron E1xx маркуються у відповідності з їх тактовою частотою. Чим вища частота, тим більше число після букви «Е». Якщо вирішили придбати процесор Celeron, то слід взяти 2-ядерну модель (E1xx). Практично за ті ж гроші отримаємо більшу продуктивність, ніж з одноядерним.

Pentium: Одноядерні моделі Pentium 4 маркуються 3 цифрами (наприклад Pentium 4 631). Моделі серії Pentium 4 5xx оснащуються кешем розміром в 1 МБ, а моделі серії 6xx — 2 МБ. Рекомендую брати моделі 6 серії. Двохядерні моделі Pentium маркуються в залежності від ядра, на якому вони виконані. Моделі на ядрах «Smithfield» и «Presler» мають у назві букву «D» і трьохзначне число (наприклад, Pentium D 945). У назві моделей на ядрах «Allendale» и «Conroe» вказується буква «Е» і чотирьохзначне число (наприклад Pentium E2180). Усі двохядерні моделі процесорів Pentium мають однаковий кеш (серія D — 4МБ, серія Exxx — 1Мб) і працюють на частоті шини 800 МГц. Тому маркуються вони в залежності від тактової частоти. Чим вище частота, тим вище число у назві процесора. Доцільніше взяти процесор Pentium Exxx, так як, хоча він і дещо поступається процесорам Pentium D за характеристиками, але виконаний на новому, більш ефективному ядрі і менше нагрівається.

Core 2: Процесори Core 2 підрозділяються на три типи:

1) Core 2 Duo — Двохядерні процесори

2) Core 2 Quad — Чотириядерні процесори

3) Core 2 Extreme — чотириядерні процесори. Наймогутніші і дорожчі моделі. Моделі Core 2 Duo маркіруються майже так само, як і Pentium Exxx, але з деякими виключеннями: наприклад процесор Core 2 Duo E4600 працює на частоті 2.4 Ггц, тоді як процесор Core 2 Duo E6550 — на 2.33 Ггц. Начебто число після букви «E» вище, а тактова частота процесора — менше. Теж саме і з новими моделями E7xxx і E8xxx. А вся справа у розмірі кеша процесорів. У моделей серії E4xxx розмір кеша складає 2 МБ, у E6xxx — 4 МБ, ну а у нових моделей серії E8xxx — відповідно 6 МБ. Виняток становлять лише бюджетні моделі серії E7xxx. У них об'єм кеша рівний 3 Мб. Варто також відзначити, що якщо число після букви «Е» закінчується на «00» або на «20» (наприклад Core 2 Duo E6600 або Core 2 Duo E6420), то FSB (частота шини) такого процесора — 1066 Мгц, а якщо на 50 (наприклад Core 2 Duo 6750), то FSB рівна 1333 Мгц. Це справедливо тільки для серіїв Core 2 Duo починаючи з моделі E6300 і закінчуючи E7400 включно. Моделі до E6300 всі працюють на частоті шини 800 Мгц, а моделі після E7400 — все на 1333 Мгц. Відповідно, переважно вибирати процесор з великим кешем і частотою шини (FSB). Орієнтуйтеся по сумі грошей, що є у вас. Процесори Core 2 Quad маркіруються буквою Q і числом після нього. Все точно також, як і у випадку з Core 2 Duo, за винятком того, що моделі 6 серій (наприклад, Core 2 Quad Q6600) всі працюють на FSB 1066 Мгц, а моделі 8 (наприклад, Core 2 Quad Q8200) і 9 серій (наприклад, Core 2 Quad Q9300) працюють на частоті шини 1333 Мгц.

Core i7: Процесори лінійки Core i7 маркіруються простим тризначним числом. Чим більше число, тим вище тактова частота моделі. На даний момент всі процесори Core i7 є чотириядерними, мають кеш третього рівня об'ємом 8 Мб і призначені для установки на сокет LGA1366.

Процесори AMD: Процесори AMD маркіруються за допомогою так званих рейтингів продуктивності (PR, Performance Rating). Це чотиризначне число або із знаком «+» в кінці, або з різними приставками на початку. Число не указує ні на які фізичні характеристики процесора (і ніколи, до речі, не указувало). На даний момент найпоширенішим сокетом для процесорів AMD є Socket AM2 і його модифікація — Socket AM2+. Socket AM2+ назад сумісний з Socket AM2. Тобто процесор, призначений для Socket AM2 працюватиме на Socket AM2+ і навпаки. При виборі процесора цієї фірми також необхідно звернути увагу на тактову частоту процесора, об'єм кеша і частоту системної шини. Найпоширенішими з процесорів на сьогоднішній день є Sempron, Athlon, Phenom і Phenom II.

Sempron: Sempron — найслабкіший серед процесорів AMD, призначений для офісних конфігурацій. Аналог процесора Celeron від Intel. Моделі процесорів позначаються або чотиризначним числом із знаком «+» на кінці (наприклад, Sempron 3000+), або на початку додаються букви LE і дефіс (наприклад, Sempron LE-1150). Вибір слід проводити виходячи з цих чотиризначних чисел, які і є рейтингом (PR). Чим вище число — тим вище продуктивність процесора. Так само, як і у випадку з процесорами Intel, особливу увагу варто звернути на розмір кеша процесора. Всі процесори лінійки Sempron мають шину в 1600 Мгц і розмір кеша 256-512 Кб. Рекомендується брати процесори з маркіровкою «LE-» і якомога вищим рейтингом.

Athlon: Athlon — процесор середньої потужності. Аналогічний Intel Pentium. Так само, як і Sempron, моделі серії Athlon позначаються або числом з плюсом (одноядерні і двоядерні) наприклад, Athlon-64 X2 3800+), або числом з приставкою LE— (одноядерні, наприклад, Athlon LE-1640), або числом з приставкою BE— (двоядерні, наприклад, Athlon X2 BE-2400). Всі процесори лінійки Athlon мають шину з частотою 2000 Мгц і кеша від 512 Кб до 1 Мб. Слід зазначити, що двоядерні процесори мають подвоєний кеш другого рівня (по 512 Кб або по 1 Мб на кожне ядро). Приставка «64» до слова Athlon указує на те, що процесор є 64-бітовим. Тобто підтримує 16-, 32— і 64-бітові застосування. Врахуйте, що моделі процесорів, в назві яких значаться приставки «BE-» або «LE» також є 64-бітовими. Приставка «X2» означає, що процесор є двохядерним. Приклад: Athlon-64 X2 6400+. Якщо ви зупинили свій вибір на процесорах сімейства Athlon, то рекомендується брати процесори серії Athlon-64 X2, в назві яких є чотиризначне число із знаком «+». Наприклад, Athlon-64 X2 6000+.

Phenom: Phenom — процесор для ігрових конфігурацій системних блоків. Програє в продуктивності процесорам Core 2 Duo, Core 2 Quad (і тим більше Core i7) від компанії Intel. Унаслідок чого і стоїть дешевше. Процесори під назвою Phenom бувають трьох- (X3) і чотириядерними (X4), мають L2-кэш загальним об'ємом в 1,5-2 Мб (по 512 Кб на кожне ядро) + ще 2 Мб кеша L3 і працюють на не дуже високих тактових частотах від 2.1 до 2.5 Ггц. Phenom II: Не так давно AMD випустила нові 3— і 4-ядерні процесори під назвою Phenom II. Вони можуть мати L2-кэш загальним об'ємом в 1,5-2 Мб (по 512 Кб на кожне ядро) + ще 4 або 6 Мб кеша L3 і працюють на тактових частотах від 2.6 до 3 Ггц. Phenom мають шини з частотами в 3200, 3600 і 4000 Мгц. Якщо ви вирішили вибрати процесор AMD Phenom, то рекомендую робити покупку виходячи з суми, що є у вас, грошей.

Рекомендований вибір:

  • Офісна конфігурація: Intel: Celeron 440 2.0 Ггц/512k/800мгц LGA775 Приклад розшифровки: Процесор Intel Celeron моделі 440/ Тактова частота — 2.0 гигагерц/ Об'єм кеша другого рівня — 512 килобайт/ Частота шини процесора — 800 мегагерц/ Сокет — LGA775.

AMD: Sempron LE-1250 2.2 Ггц/512k/1600мгц Socket AM2

  • Домашня конфігурація: Intel: Pentium E2220 2.4 Ггц/1мб/800мгц LGA775


AMD: Athlon-64 X2 4800+ 2.5 Ггц/1мб/2000мгц Socket AM2
  • Ігрова конфігурація середнього класу: Intel: Core 2 Duo E7200 2.53 Ггц/3мб/1066мгц 775-LGA


AMD: Phenom X3 8650 1.5+2Мб/3600МГц Socket AM2+
  • Ігрова конфігурація топ-класса: Intel: Core 2 Duo E8600 3.33 Ггц/6мб/1333мгц LGA775


AMD: Phenom II X4 940 Black Edition 2+6Мб/3600МГц Socket AM2+

Таймер – це електронний годинник. При створенні документа на комп’ютері дата і час «народження» для них беруться з таймера.

Пристрої пам'яті: Пристрої пам'яті служать для тимчасового або постійного зберігання інформації, результатів її обробки, а також програм, за допомогою яких проводиться ця обробка. Основна характеристика пам’яті – це об'єм. Одиницею вимірювання об'єму є БАЙТ,

1 байт = 1 символ (буква, цифра, знак…) дискета – до 2 Мбайт

1024 (210) байт = 1 кілобайт (Кбайт), вінчестер- до 80 Гбайт і вище

1024 (210) Кбайт = 1 мегабайт (Мбайт), компакт-диск – до 650 Мбайт і вище

1024 (210) Мбайт = 1 гігабайт (Гбайт). магнітооптичний диск-100, 200, 640 Мбайт

Внутрішня Зовнішня

Оперативна Дискети

Постійна Вінчестер

Кеш-память Компакт-диски

Спеціальна Інші пристрої

ВНУТРІШНЯ ПАМ’ЯТЬ – це оперативна і постійна пам’ять, яка виконується у вигляді мікросхем і знаходиться на материнській платі всередині системного блоку. До складу внутрішньої пам'яті входять оперативна пам'ять, кеш-пам'ять і спеціальна пам'ять.

Оперативна пам'ять: служить для розміщення в ній виконуваних програм, інформації, що обробляється, та результатів обробки. Оперативна пам'ять (ОЗП, англ. RAM, Random Access Memory — пам'ять з довільним доступом) — це швидкий запам'ятовуючий пристрій невеликого обсягу, безпосередньо зв'язаний з процесором і призначений для запису, зчитування і збереження виконуваних програм і даних, оброблюваних цими програмами.


Оперативна пам'ять використовується тільки для тимчасового збереження даних і програм, тому що, коли машина вимикається, усе, що знаходилося в ОЗУ, пропадає. Під час роботи в оперативній пам'яті знаходяться: операційна система; програми, що виконуються; інформація, що обробляється; результати обробки Доступ до елементів оперативної пам'яті прямий — це означає, що кожен байт пам'яті має свою індивідуальну адресу..

Об'єм оперативної пам'яті (ОЗУ) складає від 16 до 1024 Мбайт (мільйон байт) і вище , а для ефективної роботи сучасного програмного забезпечення бажано мати не менш 256 Мбайт ОЗУ. Звичайно ОЗУ виповнюється з інтегральних мікросхем пам'яті ОКАМ (Бупатіс КАМ — динамічне ОЗУ). Мікросхеми БКАМ працюють повільніше, ніж інші різновиди пам'яті, але коштують дешевше. Кожен інформаційний біт у ОКАМ запам'ятовується у виді електричного заряду крихітного конденсатора, утвореного в структурі напівпровідникового кристала. Через струми витоку такі конденсатори швидко розряджаються, і їх періодично (приблизно кожні 2 мілісекунди) підзаряджають спеціальні пристрої. Цей процес називається регенерацією пам'яті Refresh Memory). У модулі 8ІММ елементи пам'яті зібрані на маленькій друкованій платі довжиною близько 10 см. Ємність таких модулів неоднакова — 256 Кбайт, 1, 2, 4, 8, 16, 32 і 64 Мбайти. Різні модулі 8ІММ могли мати різне число мікросхем — дев'ять, три чи одну, і різне число контактів — ЗО чи 72.

Важлива характеристика модулів пам'ятічас доступу до даних, що звичайно складає 60 - 80 наносекунд.

Перепрограмувальна постійна пам'ять (Flash Memory) – енергонезалежна пам'ять, що допускає багаторазовий перезапис свого вмісту з дискети. Різновид постійного ЗУ — СМ08 КАМ. СМ08 КАМ — це пам'ять з невисокою швидкодією і мінімальним енергоспоживанням від батарейки. Використовується для збереження інформації про конфігурацію і склад устаткування комп'ютера, а також про режими його роботи. Містить програми, які починають працювати після ввімкнення комп’ютера і приводять його у робочий стан.


Насамперед у постійну пам'ять записують програму керування роботою самого процесора. У ПЗП знаходяться програми керування дисплеєм, клавіатурою, принтером, зовнішньою пам'яттю, програми запуску і зупинки комп'ютера, тестування пристроїв.

Кеш-пам'ять: Кеш (англ. cache), чи надоперативна пам'ять — дуже швидке ЗП невеликого обсягу, що використовується при обміні даними між мікропроцесором і оперативною пам’яттю для компенсації різниці у швидкості обробки інформації процесором і трохи менш швидкодіючою оперативною пам'яттю.

Відеопам'ять (VRAM) — різновид оперативного ЗП, у якому зберігаються закодовані зображення. Для збереження графічної інформації використовується відеопам'ять. Це ЗУ організовано так, що його вміст доступний відразу двом пристроям — процесору і дисплею. Тому зображення на екрані міняється одночасно з відновленням відеоданих у пам'яті.

Пам'ять комп'ютера побудована з двійкових запам'ятовуючих елементів — бітів, об'єднаних у групи по 8 бітів, що називаються байтами. (Одиниці виміру пам'яті збігаються з одиницями виміру інформації). Усі байти пронумеровані. Номер байта називається його адресою. Байти можуть поєднуватися в осередки, що називаються також словами. Для кожного комп'ютера характерна визначена довжина слова — два, чотири чи вісім байтів. Це не виключає використання комірок пам'яті іншої довжини (наприклад, півслово, подвійне слово). Як правило, в одному машинному слові може бути представлене або одне ціле число, або одна команда. Однак, допускаються перемінні формати представлення інформації. Широко використовуються і більш великі похідні обсягу пам'яті: Кілобайт, Мегабайт, Гігабайт, а також, останнім часом, Терабайт і Петабайт.

Сучасні комп'ютери мають багато різноманітних запам'ятовуючих пристроїв, що відрізняються між собою за призначенням, тимчасовим характеристикам, обсягу збереженої інформації і вартості збереження однакового обсягу інформації.


З ОВНІШНЯ ПАМ’ЯТЬ: Зовнішня пам'ять (ВЗУ) призначена для тривалого збереження програм і даних, і цілісність її вмісту не залежить від того, включений чи виключений комп'ютер. Інформація від ВЗУ до процесора і навпаки циркулює приблизно по такому ланцюжку:


На відміну від оперативної пам'яті, зовнішня пам'ять не має прямого зв'язку з процесором. – це гнучкі магнітні диски (дискети) і жорсткі магнітні диски (вінчестери), лазерні диски (компакт-диски), магнітооптичні диски. Ці накопичувачі конструктивно не входять до складу комп’ютера, тому і називають зовнішніми.

До складу зовнішньої пам'яті комп'ютера входять:


  • накопичувачі на твердих магнітних дисках;

  • накопичувачі на гнучких магнітних дисках;

  • накопичувачі на компакт-дисках;

  • нанакопичувачі на магнітно-оптичних компакт-дисках;

  • накопичувачі на магнітній стрічці (стримери) і ін.

Для роботи з дисками служать відповідні дисководи.

Найпоширеніші накопичувачі – магнітні та оптичні (лазерні) диски, пристрої додаткової флеш-пам’яті (флешки).

Накопичувачі на гнучких магнітних дисках: Гнучкий диск, дискета (англ. floрру disk) — пристрій для збереження невеликих обсягів інформації, що представляє собою гнучкий пластиковий диск у захисній оболонці. Використовується для перенесення даних з одного комп'ютера на інший і для поширення програмного забезпечення.

Дискета складається з круглої полімерної підкладки, покритої по обидва боки магнітним окислом і поміщеної в пластикове упакування, на внутрішню поверхню якої нанесене покриття. В упакуванні зроблені з двох сторін радіальні прорізи, через які голівки зчитування/запису нагромаджувача одержують доступ до диска.

Спосіб запису двійкової інформації на магнітному носії називається магнітним кодуванням. Він полягає в тому, що магнітні домени в середовищі вибудовуються уздовж доріжок у напрямку прикладеного магнітного поля своїми північними і південними полюсами.


Інформація записується по концентричних доріжках (трекам), що поділяються на сектори. Кількість доріжок і секторів залежить від типу і формату дискети.

Як правило, комп’ютер має дисковод для дискет, 1-2 вінчестери, дисковод для компакт-дисків. На останніх моделях комп’ютерів встановлюють дисковод для магнітооптичних дисків.

Дискети, компакт-диски і магнітооптичні диски змінні, їх можна переносити з одного комп’ютера на інший. На дискетах, компакт-дисках і магнітооптичних дисках створюють архіви для зберігання документів і програм.

Вінчестер постійно знаходиться всередині системного блоку (від нього на лицьову панель виведена тільки сигнальна лампочка) і служить для збереження великих обсягів інформації.

На пристроях зовнішньої пам’яті зберігаються програми, вхідна інформація і результати обробки.

Пристрої для роботи у мережі: Ці пристрої служать для обміну будь-якою інформацією з віддаленими комп’ютерами по лініям зв’язку локальних (внутрішніх) і глобальних (всесвітніх) мереж. Комп’ютери можуть працювати у локальній мережі в межах установи, в її складі або автономно у всесвітній глобальній мережі Internet.

Відеосистема комп'ютера складається з трьох компонентів:


  • монітор (називаний також дисплеєм);

  • відеоадаптер;

  • програмне забезпечення (драйвери відеосистеми).

Відеоадаптер посилає в монітор сигнали керування яскравістю променів і синхросигнали рядкового і кадрового розгорнень. Монітор перетворить ці сигнали в зорові образи. А програмні засоби обробляють відеозображення — виконують кодування і декодування сигналів, координатні перетворення, стиск зображень і ін.

Сокет: Місце кріплення (гніздо) процессора на материнській платі. Містить контактні ніжки (LGA775, LGA1366) чи контактні отвори (Socket AM2+, Socket AM3)

Кеш процесора: Швидкісна оперативна пам"ять, вбудована в ЦП, яка є буфером між системною памяттю (ОЗУ) і процесором. В кеші зберігаються дані, з якими ЦП працює в даний момент, внаслідок чого зменшується кількість звернень CPU до оперативної пам"яті. Таким чином, збільшується загальна продуктивність центрального процесора. Кеш першого рівня (L1): Сама швидка, але маленька за объємом. З нею працює безпосередньо ядро процесора. Кеш другого рівня (L2): Більше за обємом. Кеш третього рівня (L3): Сучасні процесори мають кеш третього рівня (L3). Цей кеш ще більше за розміром, хоча і трохи повільніший, чим L2. Кеш процессора — дуже важлива характеристика. Чим він більший, тим вища продуктивність процесора.

Системна шина (FSB (Front Side Bus): Сукупність сигнальних ліній, об’єднаних за призначенням і таких, що мають певні протоколи передачі інформації і електричні характеристики. FSB фактично є з'єднувальним каналом між процесором і рештою пристроїв в комп'ютері.


ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Програмне забезпечення – це набір різноманітних програм, які керують роботою комп’ютера, підтримують діалог з користувачем, обробляють різноманітну інформацію, допомагають створювати нові програми. Програмне забезпечення буває 3-х видів:

  1. Системне програмне забезпечення.

  2. Прикладне програмне забезпечення

  3. Системи програмування.

Системне програмне забезпечення (операційна система, ОС) забезпечують роботу технічних засобів комп’ютера та програм, за допомогою яких користувач виконує свої завдання. На сучасних ІВМ – сумісних комп’ютерах найбільш поширене використання операційної системи Windows.

Прикладне програмне забезпечення служить для того, щоб під управлінням ОС користувач на комп’ютері міг готувати текстові документи, робити інженерні і математичні розрахунки, вести фінансові операції, створювати бази даних у різноманітних галузях й обробляти графічну інформацію, готувати до друку газети, журнали, книги, перекладати текст з однієї мови на іншу, створювати музичні твори, використовувати мультимедійні енциклопедії, слухати якісний дикторський текст, музику та інше.

Системи програмування забезпечують створення програм, які мовою програмування описують послідовність дій для розв’язування на комп’ютері певної задачі. Є різноманітні мови програмування (Пейсик, Паскаль, Ада та ін.), які використовуються в залежності від типу задачі, що розв’язується.

Програма - це сукупність команд, які може виконувати обчислювальна машина. Будь-яка комп'ютерна програма являє собою послідовність окремих команд.


Дані – це інформація для обробки в комп’ютері (числа, текст, зображення, звуки).

Команда – це інструкція для пристрою керування ПК, це пояснення обчислювальній машині того, що вона має зробити на елементарному кроці виконання програми; опис операції, що повинен виконати комп'ютер. Як правило, у команди є свій код (умовна позначка), вихідні дані (операнди) і результат. Результат команди виробляється по точно визначеним для даної команди правилам, закладеним у конструкцію комп'ютера. Сукупність команд, виконуваних даним комп'ютером, називається системою команд цього комп'ютера.

Виконання програми починається з того, що пристрій керування зчитує пам'ять комірки, у якій міститься перша команда програми, та організовує її виконання. І так продовжується виконання певних операцій в наступних комірках. Отже, вінчестер виконує програму автоматично, без втручання людини. В цьому й полягає принцип програмного керування.



1 Кількість бітів даних, які може обробити процесор за один прийом, характеризується розрядністю внутрішніх регістрів.

2 Регістр - це елемент пам'яті усередині процесора; наприклад, процесор може складати числа, записані в двох різних регістрах, а результат зберігати в третьому регістрі. Розрядність регістра визначає кількість розрядів оброблюваних процесором даних. Розрядність регістра також визначає характеристики програмного забезпечення і команд, що виконуються чіпом. Наприклад, процесори з 32-розрядними внутрішніми регістрами можуть виконувати 32-розрядні команди, які обробляють дані 32-розрядними порціями, а процесори з 16-розрядними регістрами цього робити не можуть. У всіх сучасних процесорах внутрішні регістри є 32-розрядними.