litceymos.ru 1


Методична розробка

уроку української мови

в 7 класі


Дієприслівниковий зворот


З досвіду роботи вчителя

української мови та літератури

Бродівської СЗОШ №2

Демчук Лесі Романівни


2012 р.


МЕТА: навчити семикласників знаходити дієприслівникові звороти в реченнях і текстах;

формувати вміння відрізняти одиничні дієприслівники від дієприслівникових зворотів;

розвивати творчі вміння використання дієприслівникових зворотів у висловлюваннях;

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів уміння правильного спілкування між собою.


ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:


ПІСЛЯ ЦЬОГО УРОКУ УЧНІ:


- називають речення, які містять дієприслівникові звороти;

- визначають синтаксичну роль дієприслівників та дієприслівникових зворотів;

- розставляють розділові знаки у реченнях із зворотами;

- складають речення із вивченими пунктограмами.


ТИП УРОКУ: формування практичних умінь і навичок.


ПЕРЕБІГ УРОКУ


І. Організаційний момент.


ІІ. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями.


ІІІ. «Упізнай, про кого мова»…

Подзвонив. Зупинив. Прокинувся, потягнувся, підвівся. Посидів, позітхав, почухався, позіхнув. Почвалав, умився, причесався. Пошукав, знайшов, одягнув. Закип’ятив, приготував, попив, з’їв. Подумав, помріяв, вийшов, пішов. Спізнився.


Казка про лінь


Задзеленчав будильник, і Давид прокинувся.


Вибірковий диктант. Виписати з тексту у два стовпчики дієприслівники та дієприкметники.

Охаючи та ойкаючи, хлопець спустив з ліжка босі ноги. Намацавши ними черевики, рвонувся, щоб устати. Та щось міцно держало його в ліжку.



Давид сіпнувся, намагаючись перемогти незрозумілі сили, але … щось навалилося на хлопця чималою вагою.

Ось тут Давид прокинувся остаточно. Розплющивши очі, він побачив поряд із собою на подушці чиюсь голову. Хлопець закляк з несподіванки.

Голова мала дивні ознаки: у неї не було ні очей, ні носа, ні вух. Лише тремтячі від хропіння губи вимальовувалися на рожевому гладкому обличчі.

- Ой лишенько! – перелякався Давид та пошепки спитав у голови: - Ти хто?

- Тс-с-с! – так само пошепки відповіла голова. – Я – твоя лінь. Не заважай спати!

- То спи собі, - сказав Давид ліні. – А мені до школи пора…

- Не пущу! – засичала лінь.

- Та ти що – чокнулась? – закричав хлопець. – Збрендила? Шизонулась? Стріха в тебе поїхала?

Лінь аж рота з подиву роззявила. Такого жаргону вона ще не чула. Її аж пересмикнуло від гніву. Обхопивши Давида ще міцніше, вона просичала…


Робота біля дошки. Записати речення. Обгрунтувати вживання розділових знаків. Вказати дієприслівникові звороти, з’ясувати їх синтаксичну роль. З допомогою словника з’ясувати значення виділених слів.


Жаргон забруднює мовлення, заглушуючи живу думку, позбавляючи людину індивідуальності. Пов’язуючи бережливе ставлення до мови з поняттям патріотизму, вчені мають рацію.


Продовження казки.


- Проте навіщо я тебе лаю? – схаменулася лінь. – Адже жаргон – це теж ознака лінощів. Жаргоном користується той, хто лінується вчити мову…

І лінь стихла, замурмотіла щось крізь сон, а невдовзі захропла на всю кімнату. Давид, тихенько випроставшись із ослаблених обіймів, чкурнув до школи. На уроці він відкрив портфель, але ні зошитів, ні підручників у нім не виявилось. Скулившися клубочком, на дні сопла …лінь!

- Ти як сюди потрапила? – розштовхав її хлопець. – І чому так поменшала?

- Бо ти мене переміг! – ображено пояснила лінь. – Утік од мене… Та я скоро виросту! – пообіцяла вона.


- Дай зошит і ручку! – закричав Давид до сусіда по парті. – Чого витріщився, як дуб на кактус?

Вживши знову жаргонний вислів, хлопець помітив, як напнувся портфель. Лінь збільшувалася, як надувна куля. Рожевою рукою вона вхопила в Давида ручку, намалювала в зошиті кораблик, клітинки для гри в морський бій…

- Так ось які задачі ти розв’язуєш! – пролунав голос учительки.

- Це не я… - прошепотів Давид.

Пояснювальний диктант. Зробити синтаксичний розбір другого речення.


Лінь іржею роз’їдає людський характер. Вбиваючи силу волі, вона калічить людину.


Учитель продовжує казку.


Так у щоденнику Давида з’явилася двійка з математики. Наступного уроку щоденник поповнився двійкою з мови. Давид реготав на весь клас під час диктанту. Звідки вчительці було знати, що то лінь лоскотала його під партою?

Наступним мав бути урок фізкультури. Давид ледве дотягнув портфель до спортзалу – настільки важкою стала лінь.

- Давай поспимо на м’якому маті! – вкрадливо запропонувала вона.

- Давай! – очі у Давида посоловіли, голова схилилася на груди. Він впав на матрац.

Прокинувся хлопець як від удару. Поруч хропла товстопуза лінь. Та якийсь високий звук вплітався у хропіння. «Хтось плаче!» - збагнув Давид. Плач линув з … портфеля. Це плакав … щоденник.

- Не минути мені двійки з фізкультури, - ридав він. – А все через твою лінь!

- Що ж робити? – похнюпився Давид.

- Боротися з нею! – вигукнув щоденник. – Мислити, розвивати пам’ять! Для початку виконай завдання.


«Весела перерва»

Прослухати гумореску. Поміркувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку тексту. Чому був здивований тато? Яку рису характеру сина висміює автор? Як би ви вчинили на місці сина?

Виписати дієслова. Утворити дієприслівники та скласти з ними власні речення.



АРТИСТ


Простий батько сина

Вивчив на артиста.

Мова в того сина

Ідеально чиста.

Як зі сцени скаже

Українське слово,

То аж дух займає –

Просто пречудово!

Тож невчений батько

Запитав у сина:

- Розтлумач, будь ласка,

В чому тут причина,

Що на сцені в тебе

Українська мова,

А у хаті, дома –

Нашого ні слова,

У твоїй квартирі

Вже не та картина:

Чешуть по-російськи

Дітки і дружина?

Син великодушно

Посміхнувсь до тата.

- Підготовка в тебе,

Батьку, низькувата,

А тому, хто вчений,

Істина відома,

Що одне – на службі,

Зовсім інше – дома.

Дома в мене мова –

Засіб спілкування,

А в театрі мова –

Спосіб існування.

Як же рідну мову

Я забуду, тату,

Як за неї маю

Непогану плату?

П. Глазовий

Продовження казки.


Давид виконував завдання, а лінь зменшувалася на очах. Навіть хропіння стишилося.

- Пиши! – наказав щоденник.


Диктант з коментуванням


Не жалкуючи сил та часу, вчи рідну мову. Досліджуй рідне слово, не лінуючись. Борючись за культуру мовлення, ти борешся за свою загальну культуру.


Продовження казки.


Лінь усе зменшувалася. Ще трохи – і вона зовсім зникне

- Склади речення з дієприслівниковим зворотом, швидше! – вигукнув щоденник.


Творча робота. Скласти речення про рідну мову, ввівши у нього дієприслівниковий зворот.


Продовження казки.

Ставши розміром з мишеня, лінь прокинулась. Вона заметушилася та засичала Давидові: «Спи! С-с-спи!»

- Знищи її! – вигукнув щоденник. – Запиши домашнє завдання.


Домашнє завдання: пар. 27, вправа 315.


Продовження казки.


На місці, де щойно порпалася лінь, розпливлася масна пляма.


ІV. Підведення підсумків уроку.


V. Виставлення та мотивація оцінок.