litceymos.ru 1

Асистентська практика є важливою складовою частиною системи професійної підготовки магістрантів


ПАМ’ЯТКА

СТУДЕНТУ-ПРАКТИКАНТУ


(АСИСТЕНТСЬКА ПРАКТИКА)


Головною метою асистентської практики

є поглиблення професійної підготовки

студентів університету, надбання компетенцій

самостійного проведення навчально-виховної та

науково-дослідної роботи на посаді викладача ВНЗ


ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ


  1. Ознайомлення з майбутньою професією, поглиблення, закріплення та усвідомлення теоретичних знань з усіх дисциплін навчального плану під час практичної роботи на посаді викладача

  2. Формування поглядів студентів на завдання та зміст математичної освіти.

  3. Ознайомлення студентів із сучасним станом навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах, організацією навчально-виховної роботи, з нормативними документами, що регламентують роботу математичних кафедр.

  4. Формування у студентів професійно-значущих якостей особистості.

  5. Формування у студентів навичок виконання різноманітних видів педагогічної діяльності викладача певної дисципліни, куратора академічної групи.

  6. Виховання інтересу і поваги до професії викладача.

  7. Вироблення у студентів навичок науково-методичної діяльності, навичок самоаналізу результатів своєї праці, формування потреби в самоосвіті.


Під час асистентської практики студенти набувають таких професійно-педагогічних умінь і навичок:

      • використовувати різноманітні форми, методи, засоби керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів, знаходити оптимальні шляхи розвитку їх пізнавальних здібностей і навичок до наукової роботи;
      • здійснювати перспективне і поточне планування педагогічної діяльності;


      • аналізувати і узагальнювати педагогічний досвід, здійснювати дослідницьку діяльність: аналізувати заняття з урахуванням цілей його проведення та їх реалізації, аналізувати відповіді студентів, оцінювати їх, оцінювати контрольні роботи і аналізувати їх результати тощо;

      • проводити виховну роботу зі студентами, організовувати діяльність колективу академічної групи.



ЗМІСТ АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ

Протягом практики студент:

  • вивчає методичний досвід та систему навчальної роботи кафедри і викладача, який є його керівником;

  • оволодіває методикою проведення навчальних занять і підготовки до них;

  • відвідує заняття викладачів факультету (лекції, практичні, лабораторні та семінарські заняття, консультації тощо);

  • самостійно проводить навчальні заняття (під керівництвом та в присутності наставника), перевіряє контрольні та індивідуальні роботи студентів, проводить індивідуальні (додаткові) заняття;

  • знайомиться з організацією контролю та самостійної роботи студентів за відповідними навчальними курсами, готує кілька варіантів контрольних, самостійних та індивідуальних робіт для студентів за даним курсом;

  • вивчає систему виховної роботи кафедр, а також досвід роботи куратора навчальної групи;

  • знайомиться з роботою студентського колективу та бере участь в організації та проведенні виховних заходів у групі;

  • вивчає форми організації науково-методичної роботи на кафедрі, бере участь у підготовці навчально-методичних посібників, що розробляються на кафедрі;

  • бере участь у розробці та впровадженні планів наукової роботи кафедри, відвідує наукові семінари кафедри, продовжує виконання магістерського проекту і проводить його апробацію.

Практика починається з ознайомлення із загальним планом роботи кафедри, навчальними планами та робочими програмами різних курсів, що викладаються на кафедрі індивідуальними планами роботи викладачів кафедри.


Під час практики студенти повинні відвідати не менш ніж 14–20 годин занять різних видів, розробити плани та конспекти 2–3 занять, підготувати декілька варіантів контрольних та індивідуальних робіт, самостійно провести не менше 2–3 занять зі студентами, організувати виховний захід разом з куратором чи самостійно.


Модульне планування асистентської практики

(6 кредитів, 216 годин)


№ №

Модуль практики – 1

Змістові модулі

Термін

Години/ Кредити

1.

Навчально-методична робота







1.1

Початковий етап:

  • участь у настановній конференції;

  • ознайомлення з діяльністю кафедри, на якій організовано асистентську практику;

  • ознайомлення з документацією кафедри;

  • складання індивідуального плану роботи;

  • спостереження та аналіз навчального процесу за математичними дисциплінами, що викладаються кафедрою, з точки зору зв’язку теорії і практики навчально-виховного процесу;

  • аналіз і вивчення виконання типової і робочої програм, порядку і форми планування занять;

  • вивчення системи навчальних засобів з математичних дисциплін, що буде викладати студент, зокрема структури, змісту і прийомів використання чинних підручників і посібників;
  • спостереження та аналіз дій досвідчених професорів, доцентів і асистентів, їх педагогічної майстерності, технології підготовки і проведення занять, позааудиторних заходів з математичних дисциплін тощо;


  • спостереження за роботою студентів на заняттях, визначення їх індивідуальних здібностей, рівня їхньої успішності при проведенні навчальних занять і позааудиторних заходів.

1-й тиждень

18 годин, 0,5 кредиту

1.2

Основний етап:

  • аналіз і пошук шляхів і можливостей застосувати матеріали магістерської роботи до навчального процесу, розробка концепції вивчення математичної дисципліни;

  • підготовка та проведення занять за дисципліною, що викладає студент;

  • розробка та виготовлення дидактичних матеріалів,підготовка тестових завдань, текстів контрольних робіт тощо;

  • підготовка та проведення позааудиторних заходів з математики;

  • взаємовідвідування занять і позааудиторних заходів;

  • участь у методичних семінарах кафедри.

2 – 3-й тижні

36 годин,

1 кредит

1.3

Заключний етап:

  • підготовка звітних матеріалів за підсумками асистентської практики;

  • звіт про роботу на засіданні кафедри;

  • здача звітної документації керівникові практики для оцінювання;

  • участь у підсумковій конференції або засіданні «круглого столу» на факультеті, захист свого звіту.

4-й тиждень, а також 1 тиждень після практики

18 годин, 0,5 кредиту

2.

Виховна робота







2.1

Початковий етап:


  • знайомство з групою;

  • відвідування та аналіз позааудиторних заходів у групі.

1-й тиждень

18 годин, 0,5 кредиту

2.2

Основний етап:

  • підготовка та проведення поза - аудиторних заходів;

  • проведення поточної організаційно-педагогічної роботи з групою;

  • взаємовідвідування позааудиторних заходів студентів.

2 – 3-й тижні

36 годин,

1 кредит

2.3

Заключний етап:

  • підготовка звітних матеріалів з асистентської практики.

4-й тиждень

18 годин, 0,5 кредиту

3.

Науково-дослідна та індивідуальна робота







3.1

Початковий етап:

  • визначення науково-дослідницького завдання на період педагогічної практики.

1-й тиждень

18 годин, 0,5 кредиту

3.2

Основний етап:

  • вивчення наукової і методичної літератури з метою удосконалення власної навчально-методичної і науково-дослідної роботи в якості викладача;

  • визначення на основі методів науково-педагогічного пошуку стану проблеми магістерського дослідження на практиці (спостереження, опитування, анкетування, тестування тощо);
  • виконання індивідуальних дослідницьких завдань (збирання фактичного матеріалу для написання магістерської роботи, наукового звіту, статті або тез доповіді);


  • виступи на семінарах, участь у обговоренні питань семінарів.

2 – 3-й тижні

36 годин,

1 кредит

3.3

Заключний етап:

  • підготовка звітних матеріалів з асистентської практики.

4-й тиждень

18 годин, 0,5 кредиту



КОНТРОЛЬ І ЗВІТНІСТЬ

Магістрант подає на кафедру:


  • звіт про практику;

  • щоденник практики, в якому констатується проведена навчально-методична, наукова і виховна робота в академічній групі та на кафедрі і всі необхідні до цього матеріали;

  • розгорнутий план-конспект одного з проведених занять і розробку виховного заходу.

Зі зразками оформлення документів можна ознайомитися в навчальній лабораторії «Моделювання педагогічної діяльності» (аудиторія 505)


ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТІВ-МАГІСТРІВ ЗА ПІДСУМКАМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ


№ з\п

ЗАГАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ БАЛІВ

(ЗАГАЛОМ 100 балів)

Кількість балів, отримана студентом

1.

Навчально-методична робота (максимально можлива кількість балів – 40)




1.1.

Систематичність відвідування занять викладачів, результативність вивчення методики їх викладання (5 балів)


1.2.


Якість складання планів-конспектів занять. Виготовлення дидактичних і методичних матеріалів (10 балів)




1.3.

Якість організації та проведення занять (15 балів)




1.4.

Активність і компетентність в оцінці якості проведених занять однокурсниками, достатня кількість їх відвідування (5 балів)




1.5.

Проведення позааудиторної роботи з предмету (5 балів)




2.

Виховна робота практиканта на посаді куратора (максимально можлива кількість балів – 20)




2.1.

Вивчення і врахування у виховній діяльності вікових та індивідуальних особливостей студентів, якість психолого-педагогічної характеристики (5 балів)




2.2.

Цілісність та науковість аналізу практикантом виховного заходу, проведеного однокурсником (куратором, як виняток) (5 балів)




2.3.

Особистісно-розвивальна спрямованість та ефективність розробки виховного заходу практиканта, компетентність в його організації та проведенні (10 балів)




3.

Науково-дослідна робота за одним з нижче представлених напрямів (максимальна кількість балів – 30)





3.1.

Вивчення досвіду науково-дослідної роботи кафедри (5 балів)




3.2.

Збирання фактичного матеріалу для написання магістерської роботи, реферату, статті тощо (20 балів)




3.3.

Активність у діяльності на посаді викладача як дослідника (5 балів)




4.

Ініціативність і дисциплінованість (щоденне відвідування навчального закладу, своєчасність заповнення та подання звітної документації і таке інше) студента-практиканта, наявність у нього творчого підходу до розв’язання завдань практики (максимально можлива кількість балів – 10)





ЛІТЕРАТУРА НА ДОПОМОГУ СТУДЕНТАМ

(в навчальній лабораторії «Моделювання педагогічної діяльності» (аудиторія 505))

  1. Методичні рекомендації щодо організації і проведення педагогічної практики студентів Донецького національного університету. – Донецьк, 2007, – 12 с.

  2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України – К. :”Либідь” 1998. – 560 с.

  3. Арыдин В. М., Атанов Г. А. Учебная деятельность студентов. – Донецк: ЕАИ-пресс, 2000. – 79 с.

  4. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. Навчальний посібник. – К.: ВВП "Компас", 1997 – 64 с.

  5. Закон України "Про освіту" від 22 березня 1996 року № 100/96 – 30 с.
  6. Кучерявий О.Г. Педагогіка: особистісно-розвивальні аспекти: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.Г. Кучерявий. – К.: НВП «Вид-во ,,Наукова думка” НАН України», 2011. – 464 с.


  7. Лосєва Н.М. Інтерактивні технології навчання математики: навчально-методичний посібник для студентів / Н.М. Лосєва, Т.В. Непомняща, А.Ю. Панова – К.: Кафедра, 2012. – 228 с.

  8. Лосєва Н. М. Саморозвиток викладача вищої школи: Навчальний посібник. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – 336 с.

  9. Лосєва Н.М. Самовдосконалення викладача. Навчально-методичний посібник. Вид. 2-е, перероблене. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – 300 с.

  10. Лосєва Н.М. Самореалізація викладача-куратора. – Донецьк. ДонНУ, 2004. – 227 с.

  11. Лосева Н., Скафа Е. Разнообразие моделей организации и проведения практических занятий по математическим курсам. – Донецк: Изд-во ДонНУ, 2005. – 120 с.

  12. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищий школі: Навч.посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.

  13. Организация и проведение педагогической практики студентов-магистров: программа и методические рекомендации / Сост. А. Г. Кучерявый, Л. В. Чекарамит. – Донецк: ДонНУ, 2004. – 24 с.

  14. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи. Навч.посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.

  15. Педагогіка вищої школи навчальний посібник – Одеса: ПДПУ ім.. К.Д. Ушинського, 2002 – 343 с.

  16. Потоцкий М. В. Преподавание высшей математики в педагогическом институте. – М.: Просвещение, 1975. – 208 с.

  17. Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под. ред. А. И. Щербакова. – М.: Просвещение, 1987. – 256 с.

  18. Скафа Е.И. Эвристическое обучение математике: теория, методика, технология. Монография. – Донецк: Изд-во ДонНУ, 2004. – 439 с.

  19. Скафа О.І., Лосєва Н.М., Мазнєв О.В. Наукові засади методичного забезпечення кредитно-модульної системи навчання у вищій школі: Монографія. – Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2009. – 380 с.

  20. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищий школі. – К.:НПУ, 2005. – 239 с.
  21. Туриніна О.Л. Практикум з психології: Навч.посіб. – К.: МАУП, 2007. – 327 с.