litceymos.ru 1

ОБГРУНТУВАННЯ

доцільності внесення змін до статті 52 Закону України

«Про природно-заповідний фонд України»


Під час комітетських слухань 12 травня 2008 року Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи було констатовано, що з 2005 року відбувся значний спад у розвитку заповідної справи та виявилися деякі вкрай негативні тенденції. «Чинна «Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" виконується не повною мірою. Зокрема, не створені національні природні парки (НПП) «Меотида», «Приазовський» «Сиваський» (термін створення – 2000-2002 рр.), «Джарилгач», «Дністровський каньйон» (2002-2004), «Гранітно-степове Побужжя», «Сіверсько-Донецький» (2003-2005), «Центрально-Подільський » (2004-2006), «Самарський бір» (2005-2007) та інші. Загалом не створено 16 НПП, 3 біосферні заповідники, не розширено межі десяти об'єктів цих категорій ПЗФ. З грубим порушенням законодавства переносяться на віддалене майбутнє терміни створення низки передбачених програмою НПП, наприклад «Переяслав-Хмельницький» (перенесено на 2012 р.), «Центрально-Подільський (Бузькі пороги)» (на 2018 р.), «Передкарпатський» (на 2019 р.).

Одна з головних причин цієї негативної тенденції - небажання постійних користувачів і власників земельних ділянок, органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади усіх рівнів погоджувати створення нових об'єктів ПЗФ, а також вилучення земельних ділянок для надання їх в постійне користування створюваним установам ПЗФ».

Під час слухань комітет затвердив рекомендації, в яких, зокрема, рекомендував Кабінету Міністрів України до 01.09.2008 р. внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у якому передбачити й вирішення такого питання, як спрощення порядку створення територій і об'єктів природно-заповідного фонду та резервування природних територій для подальшого заповідання, особливо в частині погодження з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та землекористувачами.


Для подолання негативних тенденцій у заповідній справі доцільно внести зміни до профільного закону. А саме закріплення у профільному законі правової позиції, згідно з якою створення об’єктів та територій ПЗФ є суспільною потребою. З відповідним використанням передбаченої Земельним кодексом процедури викупу чи вилучення земельних ділянок під суспільні потреби – для створення об’єктів та територій ПЗФ - у випадку, якщо власник чи користувач земельної ділянки, що має увійти до складу ПЗФ, вважає це таким, що не відповідає його інтересам.

Внесення запропонованих змін до закону не призводить до додаткових витрат з бюджету.