litceymos.ru   1 ... 10 11 12 13
ця ненависть до реальності базарної площі:


“Підходжу до базару.

Як я його ненавиджу.

Цей бездонний шлунок.

Натоптаний по горло багнюкою.

А ВІН ДИХАЄ.

Немов бульбашка під носом.

Всмоктуючи в себе все нові й нові орди.

Ненаситних шукачів смердючої відрижки”.


“Вільхова кров” — це осанна смерті та небуттю. Мотив трупного шляху (“Путь наша по мертвому гирлі річки”) і батьківщини-трупа (“Це країна мертвих геніїв”), мотив трупної землі, що нагадує “згаслий сірник”, і мотив трупного холоду (“І дихає над головою холодом брила смерті”) органічно виростають з образу чоловіка-трупа. І з цього тихого бунту зізнання (“Я втомився вже виконувати роль трупа у цьому краї вироджених ангелів”) також органічно випливає манія статевого безсилля:

“Дістав гармошку.

І затягнув пісню №5.

Із циклу “Клімаксофобія мутанта”.

НУ І ПІСНЯ?

НУ І СЛІВЦЯ?

Смердюча струганина.”


Інфантильність чоловіка-творця, представлена романом у яскравих символах та метафорах заперечення життя, веде за собою нездатність героя до активного творення життя загалом, а тому продукує лише споглядання руїнної української реальності. Мотив смерті “Вільхової крові” — мотив тотальної відсутності героя ( “Прикладаю до обличчя дзеркало — і нічого не бачу”) і відсутності всього роду його (“НАС ТУТ ТАК І НЕ БУЛО”).

У найновішій українській літературі відчудження від життя стає популярною темою.Закономірно що воно іде поряд із відчудженням від жінки. Однак, як на мене, єдиний прозаїк Євген Пашковський свідомо пішов на символічний розрив із характерним для української душі жіночим архетипом і, орієнтуючись на готику, середньовіччя, архетип Небесного Отця, витворив у новому есеїстичному романі “Щоденний жезл” фалоцентричний мужній дискурс (до речі, невластивий загалом українській літературі, а тому несподівано продуктивний саме зараз, у державобудівничий час). Герой роману Бабака навпаки живе у матріархальному міфі, у створеній чоловіком-сином “легенді сили” (“МАМО! Окутий сталевим тілом міста, я думаю про тебе. ТИ МОЯ ЛЕГЕНДА, ЩО ПОВНИТЬ НАДПИТИЙ КЕЛИХ МОЄЇ СИЛИ”), котра насправді обертається реальним чоловічим безсиллям. Закономірно, що матріархальний український міф несе силу власне для жінки. Отож, у своєму першому романі М.Бабак пішов типово українським шляхом, шляхом так званої “матріархальної свідомості”, що повертає національного чоловіка у безвихідне коло споглядального мазохізму, власного болю і самотності і що, зрештою, також робить потенційно неможливою любовну (чоловічо-жіночу, а не синівсько-материнську!) ситуацію у такому світі.


ПІСЛЯМОВА


Щоразу, коли мені доводилося писати про сучасників моїх, ставало дуже прикро від того, що багато речей, страшенно важливих у своїй конкретності та вітальності, стають просто зайвими в об´єктивній літературній науці. Ця моя книга — не зовсім певний крок у бік від академічного літературознавства. Саме ґендерний підхід та “м´яка” феміністична настанова спонукала зробити мене цей крок.

Ця книга — мій власний тупик. Я не знаю, як писати далі, оскільки страшенно спокушає живий життєвий матеріал. Мені шкода, наприклад, що я не спромоглася розповісти більше про унікального письменника, сучасного українського “диктатора” і запеклого антифемініста Євгена Пашковського, для якого ознакою чоловічости є парадоксальна спроможність вбивати і любити, що зрештою любов наближає до вбивства, а вбивство до любові. Я знаю, що колись, коли я писатиму про Євгена Пашковського, мені знову захочеться розповісти щось непристойне, наприклад, про те, як він зателефонував мені о першій годині ночі 22 червня 1999 року, щоб сказати, між іншим, що почалася друга світова війна. І ми декілька годин пили по телефону горілку, Женя проголошував тости і весь час говорив, що таки напише любовний роман, бо в любові між чоловіком і жінкою є щось страшно метафізичне, страшно важливе. І тоді саме я відчула вікову ностальгію всієї заангажованої та заполітизованої літератури нашої … за любовним романом. І мені також захотілося написати любовний роман.

Мені подобалося аналізувати таких сучасних письменників, як Пашковський, Ульяненко, Забужко, Андрухович, тому що у них високий рівень пристрасті, а з пристрасті починається література, завдяки їй вона стає не лише живою, але й страшно містичною, як, наприклад, у Тодося Осьмачки.

Вже, коли була укладена моя книга, я познайомилася з новим для мене автором — черкаським художником Миколою Бабаком. Знайомлячи його з Оксаною Забужко, я, навіть, мала один “підлий” план — змінити у своєму мемуарному пліткарському тексті основний епізод: запустивши цілковито справжню плітку про те, що саме Бабак — прототип роману Забужко “Польові дослідження з українського сексу”. Така була спокуса і головне все співпадало: “провінційний” художник, герметизм, його картини з потойбічними “мертвими” сюжетами, неможливість любовного роману… Певний час я, навіть, забавляллася з того, що нарешті моє створиво буде пліткарським! Але потім не захотілося його змінювати. Думаю, що зовсім даремно: загубити такий пліткарський шанс!


Мені доводиться примусити себе завершити цю книгу, в час, коли з неймовірною швидкістю народжуються унікальні плітки, коли з´являються нові тексти. Коли так хочеться писати і почати з першого роздуму… Закінчуюючи цю книгу, я раптом збагнула, що мені не довелося уникнути насильства, яке особливо мені нестерпне. Проти нього я даремно боролася протягом цих кількасот сторінок. Воно з´явилося переді мною у своєму неминучому образі як завершення цієї книги …

2 липня 1999 року.



1 Див.: Павличко С. Чи потрібна українському літературознавству феміністична школа? // Слово і час, 1991, №6. С.10-15.

2 Рудницька Мілена. Непорозуміння з фемінізмом. / Мілена Рудницька. Статті. Листи. Документи. Львів, 1998. С.170-176.

3 Квіт Сергій. Жінка на тлі «Зів’ялого листя» / Шлях перемоги, 1997,Ч.3.

4 Квіт С. Жінка на тлі «Зів’ялого листя».

5 Див. Медвідь В’ячеслав. «Україні бракує могутнього релігійного ордену, чогось на зразок інквізиції». / Кур’єр Кривбасу, 1999. Березень. С.152-163.

6 Див. Факты., 1999, 9 апреля.С.6.

7 Маланюк Є. Жіноча мужність // Українські періодичні видання для жінок в Галичині. Анотований каталог. Львів, 1996. — С.90.

8 Мамардашвили М. Сознание и цивилизация / Природа, 1988, №11. —С.77.

9 Квіт С. Жінка на тлі «зів’ялого листя».

10 Медвідь В. «Україні бракує могутнього релігійного ордену, чогось на зразок інквізиції». С.155.

11 Фуко Мішель Історія сексуальності. Жага пізнання. Харків, 1997.С.67.

12 Див. статтю «Шевченко в «жіночих студіях».

13 Див. Ільницький О. Конфлікт між козацьким і селянським світоглядом у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» / Слово і час, 1990, № 4.С.51-56.


14 Зауваження Івана Білика до повісті «Чіпка»/ Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія. Книга друга. К., 1998. С.27.

15 Там же. С.28.

161Цит. і далі за книгою: Мілена Рудницька. Статті. Листи.Документи. Упор.М.Дядюк. — Львів, 1998.— С.184-185.

172 Рудницька Мілена. Новий тип жінки. / Мілена Рудницька.…1998. — С.109.

18 Див.: Теліга Олена. Якими нас прагнете? / Слово і час, 1991, №6.— С.32-38.

19 Див. : Жеребкина И. Женское политическое бессознательное. Проблема ґендера и женское движение в Украине.— Харьков, 1996.

205 Рудницька М. Українська дійсність і завдання жінки. / Мілена Рудницька… —С. 195-196.

21 Рудницька М. Українська дійсність і завдання жінки / Мілена Рудницька … — С.205.

22 Цит. за: Богачевська-Хомяк М. Передмова./ Мілена Рудницька…— С.16.

23 Рудницька М. Боротьба за правду про Великий Голод / Мілена Рудницька… — С.432.

24 Євген Добренко. Тоталітарні засади соцреалізму. Слово і час, 1992, №7.С.11.

25 Див. Зборовська Н. Завершення епохи, або українська літературна ситуація кінця 1980-1990 р. С.76-83.

26 Андрухович Юрій. Аве, крайслер! / Крайслер імперіал. Четвер, 1995, №6.С.50.

27 Там же. С.51.

28 Єшкілєв В Повернення деміургів. / Плерома. Мала українська енциклопедія актуальної літератури. 1998, №3.С.10.


29 Там же. С.11.

30 Андрухович Юрій. Повернення літератури? /Плерома. Мала українська енциклопедія актуальної літератури. С.14.

31 Див. Десять українських прозаїків. “Бібліотечна серія”. Упор. В.Медвідя. К, 1995.

32 Див. Теоретична конференція “Україна чи небуття” та концепція “Нової літератури” / Українські проблеми, 1994, №2.С.42

33 Див. Загальна деклярація “Нова література” /Українські проблеми, 1994, №2.С.43.

34 Див.Квіт Сергій. В межах, поза межами і на межі. /Квіт Сергій. В межах, поза межами і на межі. К., 1999. С.3-14.

35 Квіт Сергій. В межах, поза межами і на межі. С.14.

36 Цибулько В. Новолітаризм або “нових словес толкованіє” / Українські проблеми, 1995, №2.С.39.

37 Забужко О.Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. К., 1997.С.25.

38 Хамитов Н. Философия человека: поиск пределов. Пределы мужского и женского: введение в


метаантропологию. К., 1997.С.41-42.

39 Забужко О. Шевченків міф України. С.128.

40 Цит. за: Жеребкина И. Женское политическое бессознательное. Харьков, 1996.С.274-275.

41 Жеребкина И.Женское политическое бессознательное.С.76.

42 Див. Підмогильний В.Іван Левицький-Нечуй. Спроба психоаналізу творчості. / История психоанализа в Украине. Харьков,1996.С.280-294.

43 Цит. за Нечуй-Левицький І.С. Старосвітські батюшки та матушки / Нечуй-Левицький . Твори в двох томах.Том 2. К., 1986.


44 Цит. за: Нечуй-Левицький І.С. Кайдашева сімя./ Нечуй-Левицький І.С. Твори в двох томах. Том 2.К., 1986.



45 Цит. за: Нечуй-Левицький І.С. Хмари /Нечуй-Левицький І.С. Зібрання творів у десяти томах. Том другий. К., 1965.

46 Цит. за Нечуй-Левицький І.С. Над Чорним морем / Нечуй-Левицький І.С. Зібрання творів у десяти томах. Том 5. К., 1966.

47 Павличко С.Сто років без Фройда./Критика, 1998, вересень.С.15.

48 Зборовська Н. «Танцююча зірка» Тодося Осьмачки. К., 1996.

49 Фройд З.Шляхи утворення неврозів/ Фройд З. Вступ до психоаналізу. К., 1998.С.380.

50 Медвідь В. Аки обри.Передмова до книжки «Філософія страху, або Проклятий нарід»/ Український аналітичний клюб.Асоціація «Нова література».Випуск 1.К.,1993.С.47.

51 Євшан М.Боротьба генерацій і українська література/ Українська хата, 1911,.Ч.1.С.35.

52 Сріблянський М.Апотеоза примітивній культурі. /Українська хата, 1912. Ч.6.С.358.

53 Див. Шерех Ю.Го-Гай-Го. Про прозу Юрія Андруховича і з приводу./Шерех Ю.Поза книжками і з книжок.К,1998 .С.125-137.

54 Ятченко В.Замовляння та їх значення для вивчення ментальності українців /Народна творчість та етнографія.1996,№1.С.15.

55 Див. Грабович Г. Семантика котляревщини/ Сучасність №5,1995. С.65-73.

56 Нарівська В.Д. Національний характер в українській прозі 5о-70 рр. ХХ ст.Дніпропетровськ,1994.С.71.

57 Цимбалістий Б.Родина і душа народу /Українська душа. К.,1992.С.85.

58 Див. Денисюк І. Амазонки на Поліссі.Луцьк,1993.


59 Боплан ,Гійом Левассер де. Опис України / Гійом Левассер де Боплан.Опис України. Проспер Меріме.Українські козаки.Богдан Хмельницький.Львів,1990.С.73.

60 Андрухович Ю. Аве, Крайслер. Четвер, №6. Крайслер Імперіал. Івано-Франуівськ, 1996.С.61.

61 Там же.С.63.

62 Фройд З.Жіночість./Фройд З. Вступ до психоаналізу. К., 1998.С.598.

63 Див. Там же, С.584.

64 Богачевська-Хом′як М. Білим по білому. К., 1995.С.16.

65 Сімона де Бовуар. Друга стать. У двох томах. Т.2. К., 1995. С.327.

66 Сімона де Бовуар. Друга стать. Т.2.С.297.

67 Богачевська-Хомяк М. Білим по білому.К.,1995.С.19.

68 Мілет Кейт.Сексуальна політика.К.,1998.С.46.

69 Хамитов Н.Пределы мужского и женского. К.,1997.С.49.

70 Бердяев Н. Самопознание. М.,1991.С.50.

71 Тарнавський Ю. 6х0.К.,1998.С.33.

72 Тарнавський Ю.6х0.С.335.

73 Тарнавський Ю.6х0. С.324.

74 Цитую за: Хамитов Н. Пределы мужского и женского.К.,1997.С.20.

75 Див. там же С.335

76 Там же.С.237.

77 там же. С.306.

78 там же.

79 Там же.С.293.

80 Сімона де Бовуар. Друга стать. У двох томах. Т.2. К., 1995. С.327.


81 Сімона де Бовуар. Друга стать. Т.2.С.297.

82 Цит. за: Пашковський Є. Щоденний жезл (Уривок з роману-есею) / Світовид, 1998, № І-ІІ.С.23.

83 Див.Плерома. 1998, № 3.С.87.

84 Пашковський Є. Можливо — після грози. На 65-ліття з дні народження Гр.Тютюнника. /Кур´єр Кривбасу, 1997, лютий .С.78.

85 Пашковський Є. «Є дві категорії людей, приречених на схиму, — це письменники і монахи…» / Кур´єр Кривбасу, 1998, серпень. С.3.

86 Шевчук В. Чи ж буде вороття додому? /Дніпро, 1989, №9.С. 7.

87 Пашковський Є. «Є дві категорії людей, приречені на схиму…».С.6.

88 Пашковський Є..»Є дві категорії людей, приречених на схиму…».С.4.

89 Сімона де Бовуар. Друга стать. У двох томах. Том 1. К., 1994.С.176.

90 Там же.С.149.

91 Там же.С.149.

92 Антологія сучасної прози.Десять українських прозаїків. К., 1995.С.5-6.

93 Див. Плерома, Мала українська енциклопедія актуальної літератури., 1998, №3.С.111.

94 Цит. за: Антологія сучасної прози. Десять українських прозаїків. К., 1995.С.150.

95 Див. Гайдеґґер М. Вечірня розмова в таборі для військовополонених. Пер. з нім. Н.Зборовської /Українські проблеми, 1998, №1.С.114.

96


 Цит. за: Юнг К. Психология и литература. /Психоанализ и искусство.К., 1998.С.46.

97 Див. :Жеребкина И.Женское политическое бессознательное. Харьков, 1996.С.146.


98 Див. Франко І. Сожжение упырей в с. Нагуевичах в 1831 г. / Українці: народні вірування, повіря, демонологія. К., 1991. С.512.

99 Цит. за: Леся Українка. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях. К., 1979. С.91.

100 Дюркгайм Е. Самогубство. Соціологічне дослідження. К., 1998. С.253.

101 Там же. С.254.

102 Сімона де Бовуар. Друга стать. У двох томах. Т.1.К.,1994.С.80.

103 Цит за : Сімона де Бовуар. Друга стать. У двох томах Т.1.С.148-149.

104 До О.Ю.Кобилянської./Леся Українка. Зібрання творів у дванадцяти томах. Т.12.К., 1979.С.462.

105 Я з того сотворила драму (франц.).

106 Леся Українка. До О.Ю.Кобилянської. / Леся Українка. Зібрання творів у дванадцяти томах.Том 12. Листи.(1903-1913). К., 1979.С.55.

107 Леся Українка. До О.Ю.Кобиллянської. С.55.

108 Див. Кознарський Т. А що під сподом? / Критика, 1999, №4.С.26.

109 Див. Нойман Е. Леонардо да Винчи и архетип матери. / К.Г.Юнг, Є.Нойман. Психоанализ и искусство.К., 1998. С.95-153.

110 Там же.С.112.

111 Там же. С.106.



<< предыдущая страница