litceymos.ru 1


Лекція 7.

  • Просте речення. Формально-синтаксична типологія простого речення.


ПРОСТІ РЕЧЕННЯ

  • Прості речення − це такі речення, всі

  • лексичні компоненти яких синтаксично

  • об’єднуються навколо єдиного синтаксичного

  • центру речення − одночленного (односкладного)

  • чи двочленного (двоскладного). (Сучасна

  • українська літературна мова. Синтаксис./ за

  • ред. Білодіда І.К. - К.: «Наукова думка»,

  • 1972. – С. 148-149.)



КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ

  • Класифікація П.Р. здійснюється за такими

  • показниками:

  • за наявністю / відсутністю головних членів речення та можливістю членування речення − двоскладні, односкладні, нечленовані;

  • за наявністю / відсутністю другорядних членів речення − поширені, непоширені;

  • за наявністю / відсутністю обов’язкових членів речення − повні, неповні.



ДВОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

  • Двоскладні речення − це речення з двома головними членами речення (підметом і присудком).

  • Наливались, половіли жита (І. Цюпа).

  • Ішли роки (Р. Іваничук).

  • І дощик моросить (Л. Костенко).


ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

  • Односкладні речення − речення з одним

  • головним членом, що не потребують

  • поповнення другим головним членом.

  • А на селі страшенно сміялися і глузували з Романа (Б. Грінченко).

  • Повінчайся з туманами ночі (П. Тичина).

  • Не зітхай так безнадійно (П. Грабовський).

  • Ніжні сутінки. Вечір (О. Бердник).

  • Ночі солов’їні, і заводу дим, і зірниці сині над Дніпром моїм (В. Сосюра).


НЕПОШИРЕНІ РЕЧЕННЯ

  • Непоширені речення − речення, в яких наявні

  • лише головні члени.

  • Сіяє палац (М. Старицький).

  • І срібло розтало (О. Олесь).

  • Рученьки терпнуть, злипаються віченьки (П. Грабовський).

  • Вітер. Ворон (А. Малишко).

  • Ні, не покаюсь (Л. Українка).



ПОШИРЕНІ РЕЧЕННЯ

  • Поширені речення − речення, в яких, крім

  • головних, наявні другорядні члени речення

  • (означення, додатки, обставини).

  • Одно село зовсім запало в глибоку долину і неначе потонуло в білому цвіту садків… (за

  • І. Нечуєм-Левицьким).

  • Ой три шляхи широкії до купи зійшлися

  • (Т. Шевченко).

  • Заходить сонце за лаштунки лісу (Л. Костенко).



НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ

  • Неповні речення − речення, в яких одна

  • з ланок їх будови не вимовляється, однак

  • фіксується свідомістю.

  • Незабаром вони вже біля човна (О. Гончар).

  • Я привітався з ним. Він − зі мною.

  • Навкруги – острови, і затоки, й озера (Л. Дмитренко).


ПОВНІ РЕЧЕННЯ

  • Повні речення − речення, в яких наявні

  • всі необхідні члени речення. Повними

  • можуть бути двоскладні й односкладні,

  • непоширені й поширені речення.

  • Тече вода з-під явора яром на долину (Т. Шевченко).

  • Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні (Л. Костенко).

  • На траві, в шовку густім Слід лишають твої ніжки (О. Олесь).


УСКЛАДНЕНІ І НЕУСКЛАДНЕНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ

  • Просте неускладнене речення − речення з усіма другорядними членами речення, що не є однорідними або відокремленими.

  • Прості ускладнені реченняречення, у яких наявні однорідні або відокремлені члени речення, вставні слова або вставлені конструкції, звертання або вигуки.