litceymos.ru 1

Опорний конспект лекції по темі: "Травлення в тонкому кишечнику та його регуляція".

Основні питання:


  1. Морфо - функціональна характеристика тонкої кишки.

  2. Ферменти кишкового соку, їх значення для процесу травлення.

  3. Механізми всмоктування білків, жирів і вуглеводів.

  4. Регуляція моторної діяльності тонкої кишки.

Визначення.

  1. Тонка кишка поділяється натри відділа: дванадцятипала (сііюсіепит);
    порожня або голодна (здипит); клубова (ііеит).

  2. Слизова оболонка тонкої кишки за своєю будовою пристосована для
    забеспечення всмоктування: на всьому її протязі утворюються складки,
    за рахунок чого поверхня всмоктування збільшується в 3 - 5 разів.
    Кожна епітеліальна клітина тонкої кишки має мікроворсинки
    довжиною 1 мкм, діаметром 0,1 мкм, завдяки чому всмоктувальня
    поверхність зростає в 500 разів.

  3. Сік і слизова оболонка тонкої кишки містить біля 22 ферментів, які
    приймають участь у травленні. Глікокалікс - тонкі філаменти, які
    виступають' з зовнішнього шару плазматичної мембрани
    мікроворсинок.

  4. Основні ферменти тонкої кишки: -ентерокіназа, -ліпаза, фосфоліпаза,
    холінестераза - розщеплюють жири до жирних кислот та гліцерину; -
    лактаза, мальтаза, сахараза і а - амілаза розщеплюють поліцукри
    (крахмаль, глікоген); - пептидази - розщеплюють поліпептиди до
    амінокислот.

  5. Вуглеводи всмоктуються в тонкій кишці у вигляді моносахаридів,
    глюкози та фруктози. Білки всмоктуються через мембрани ентероцита у
    вигляді дипептидів, пептидів і вільних амінокислот. Жири всмоктуються
    у виді моногліцеридів і жирних кислот.

  6. Всмоктування жиророзчинних витамінів (АД, Б,К) тісно повлязане зі
    всмоктуваннєм жирів.

7. Регуляція моторики тонкої кишки забезпечується механізмами

міогенного походження, нервовими, інтрамуральними, гормонами

ентерального походження, ЦНС.

Опорний конспект лекції по темі: "Роль печінки в жовчоутворенні та жовчовиділенні".

Основні питання:


  1. Печінка та її фунуції.

  2. Утворення та виділення жовчі.

  3. Склад печінкової та міхурової жовчі.

  4. Механізми регуляції секреції та виділення жовчі.

  5. Методи дослідження функції печінки та жовчного міхура.

Визначення.

1. Печінка - залоза яка забеспечує гомеостаз життєвоважливих систем,
тісно повлязане з обміном речовин і енергії в організмі:

  • впливає на обмін білків, ліпідів, вуглеводів, пігментний обмін;
    виконує дезінтоксикаційну , жовчоутворюючу та жовчовидільну
    функцію;

  • інактивація гармонів біогенних амінів;

  • депонує глікоген;

  • утворюються білки плазми: фібріноген, альбумін, протромбін;

  • обмін холестерина;

  • синтез, і депонування жиророзчиних витамінів ( А, Д1, Д2, Е, К) і
    водорозчиних (С, ВІ, В2, В5, В6, В9, В12);

  • лімфоутворенні;

  • бартерну та захисну.

2. Жовч - є секрет і ексекрет якій постійно виробляється гепатоцитом.

3. З холестерину утворюється холева та хенодезоксихолева кислоти
(первині жовчні кислоти), які сполучаючись в печінці з амінокислотами
гліцином або таурином виділяються у вигляді натрієвої солі
таурохолової кислоти.

20 % цих кислот під дією бактеріальной флори перетворюються во вторинні жовчні кислоти - дезоксихолеву, - літохолеву. 85 - 90 % жовчних кислот реабсорбується в тонкій кишці.