litceymos.ru 1

Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV (далі — Закон про доходи) встановлені нові правила оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих платниками у вигляді успадкованого майна.


Щодо порядку оформлення та оподаткування спадщини, який діє із 2004 р., слід зазначити, що Законом про доходи установлено декілька ставок для оподаткування об’єктів спадщини. Розмір ставки податку залежить від ступеня споріднення спадкодавця i спадкоємця та від об’єкта спадщини.


Об’єкти спадщини з метою оподаткування поділяються на об’єкти рухомого та нерухомого майна, об’єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування, кошти.


При отриманні спадщини членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення об’єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку (тобто не оподатковуються); при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, — за ставкою податку 5%; при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента — за ставкою 15%.


Загальні положення про успадкування та оформлення права на спадщину регулює Цивільний кодекс України, а Закон про доходи — порядок оподаткування об’єктів спадщини.


Спадкоємець, який прийняв спадщину, може отримати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність цього свідоцтва не позбавляє спадкоємця такого права, i в разі прийняття ним спадщини податок має бути сплачено.


Спадкоємець, що прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Таке свідоцтво видається після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (в день смерті особи).

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або декілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з такими особами сімейних або родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.



Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців згідно із законом. У цьому разі така особа не може отримати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, яким належить обов’язкова частка в спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.


Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так i її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.


Другий ступінь споріднення — це рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так i з боку матері.


Право на спадщину, в складі якої є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації.


Існує два види спадщини - за заповітом або згідно із законом. Для цілей оподаткування не має значення, яким чином переходить об’єкт спадщини до платника податку. Податком буде обкладатися виражена в грошовому еквіваленті вартість спадкового майна.


На сьогодні оподаткування вартості об’єктів спадщини провадиться на підставі річної податкової декларації, поданої спадкоємцем до податкової інспекції за місцем реєстрації (проживання) до 1 квітня року, наступного за тим, у якому було отримано спадщину.


Об’єкти спадщини можуть поділятися на:

об’єкти нерухомого майна, зокрема квартири, кімнати, будинки, дачні ділянки, земельні частки (паї), присадибні ділянки тощо;

об’єкти рухомого майна, зокрема: предмети антикваріату або витвори мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінні метали, прикраси з використанням дорогоцінних металів; будь-які транспортні засоби; інші види рухомого майна;


об’єкти комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитних (ощадних) сертифікатів), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею;

суми страхового відшкодування за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу;

кошти, а саме готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні) сертифікати.


Виплата таких коштів регламентується спеціальним законодавством. Так, кошти для виплат компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадбанку колишнього СРСР, щороку закладаються до видаткової частини Державного бюджету України на відповідний рік, а конкретний механізм проведення таких виплат встановлюються відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Представление интересов в суде, оформление недвижимости, оценка имущества, другие юридические услуги от фирмы «Партнер».