litceymos.ru 1

Випускний вечір – 2009


В.1 Червневий день відлунює святково,

І сміх, і квіти, й гомін голосний,

Зібрало нині свято нас чудове –

Прощальний вечір, вечір випускний.


В.2 Сьогодні юнь збирається в дорогу,

Цвітуть зірки і ваблять небеса,

У школі вальс відлунює прощальний,

І над селом окрилено літа.


В.1 Непрохана сльозинка у зіницях,

В душі зі смутком радість обнялись,

Випускники сьогодні, як годиться,

З дитинством попрощатися прийшли.


В.2 І так, зустрічайте тих, хто не дуже любить читати художню літературу,

ніколи не користувався шпаргалками, часом списував контрольні роботи, інколи бешкетував, будучи непоміченим. Проте він був на всіх шкільних суботниках, займався спортом, ЗАВЖДИ МІГ ВІДСТОЯТИ ВЛАСНУ ДУМКУ І ГІДНІСТЬ, ВІН ВІДВЕРТИЙ І ВПЕВНЕНИЙ В СОБІ, НАДІЙНИЙ І ДОБРИЙ ДРУГ, ЙОГО ЗОЛОТІ РУКИ БУЛИ НАДІЙНОЮ ОПОРОЮ ВСІХ ШКІЛЬНИХ СПРАВ, А ЙОГО ДОБРЕ СЕРЦЕ ЗАВЖДИ БИЛОСЯ В УНІСОН З МУДРИМИ НАСТАВНИКАМИ. Та найбільше за все ВІН любив і любить свою рідну Мислятинську школу.


В.1 Це – наш випускник. Але він не один. У нас сьогодні 16 чарівних випускників. Ми запрошуємо їх на свято музики та пісень, любові та сподівань, вечір ВИШУКАНИХ суконь та елегантних костюмів. Під ваші нескінченні оплески ідуть наші випускники.


Ведучі називають прізвища випускників. Ті виходять на поріг школи. Звучить мелодія пісні «Коли з шкільного двору ми підем»


  1. Слово директора.

2. Вручення атестатів.

3. Вручення грамот відмінникам школи.


Вип. Невже це дійсно сталося? Скільки мріялося про останній урок, останній дзвінок, останню сторінку в щоденнику… А тепер – не віриться.

Вип. І так чомусь сумно… і тривожно. Як складеться наше життя далі? В школі все простіше – уроки, іспити і заповітна мрія – атестат.



Вип. До речі, заповітна мрія вже здійснилася – атестат ми вже отримали. Але не можемо ми просто так зникнути і все.


Вип. Чому?


Вип. Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, зачинити двері… і лишити що-небудь на память.


Вип. Легко сказати. Що ж ми можемо залишити? Квіти?


Вип. Красиво, але цього замало – вони зів’януть.


Вип. Тоді – хороші слова подяки?


Вип. Вже краще, але вони забудуться.


Вип. Фотографії!


Вип. Але ж вони мовчать!


Вип. Придумав! Тоді ми можемо зняти фільм про нас, про наші шкільні роки, а в ньому…


Вип. А в ньому будуть і квіти…


Вип. І найтепліші слова…


Вип. І наші обличчя…


Вип. І пісні…


Вип. Прекрасно! А назвемо ми його «На пристані прощання».


Вип. Ні, нічого не вийде.


Вип. Чому? Давай спробуємо!


Вип. А сценарій? А режисер? А спонсори? Ні, не вийде!


Вип. Все у нас вийде. Ми що, даремно стільки років в школі вчилися? Твори писати вчилися, то й сценарій напишемо. До вечорів шкільних готувались, то й режисера знайдемо.


Вип. А спонсори?


Вип. Та всі ці роки нашими вірними спонсорами були наші батьки. Невже підведуть у такий святковий день?


Вип. А актори?


Всі А актори – всі ми!


Вип. Якщо так, то часу не гаймо, зйомки нашого фільму негайно розпочинаймо!


В.1(першокласник) Дубль 1, серія 1: «Перший раз у перший клас».


Вип. Що відрізняє першокласника від усіх школярів?


Вип. Що, що, маленький зріст і великий портфель.


Вип. Один учень і родичів ціла куча.


Вип. А я думаю, що радісна усмішка і беззубий рот.

Якщо зуби сиплються дощем,

Значить в школу ми ідем!


Сценка «Як я вперше потрапив до школи…»


Учениця (сідає за парту) Ей, слухай! Тебе як звати?


Учень Тарас


Учениця А ти з ким сидиш?


Учень Не знаю…


Учениця Зі мною будеш сидіти.


Учень А тітка не буде сваритись?


Учениця Не тітка, а вчителька. Вона нас вчити буде.


Учень Як це вона вчити буде, коли сама нічого не знає. Весь час в дітей про щось питає.


Учениця А мене Іриною звати…Запам’ятаєш?


Учень Аякже. У нас вдома свиню так звати.


Учениця Сам ти свиня!


Учень Свиня – це тьотя, а я – дядя. Я зараз вчительці скажу.


Учениця То ти ще й ябеда. (Замахується) Ми в яслах таким, як ти, носи квасили… (Хлопчик хникає) Та добре, не хнич, я жартую. Жуйку хочеш?


Учень Не хочу…


Учениця Ну, що ти? Давай миритися.


Учень Давай…(протягує руку) жуйку…


Учениця Слухай, по-моєму уроки вже скінчилися.


Учень Нарешті. А завтра, що, знов приходити?


Учениця І завтра, і післязавтра, і ще, і ще. Тобі що, вдома не казали?


Учень Не казали… Це ж, якщо весь час вчитися, то коли жити? (Йде)


Учениця Зачекай! А портфель?


Учень Я свій взяв.


Учениця Мій візьми. Тепер ти завжди будеш носити мій портфель, правда?


Учень А жуйку даси?


Учениця Дам, дам.


Учень Ну, добре. (бере портфель). А жуйку? (біжить за нею)


Пісня «Кращі друзі»


В.1 Навіть не віриться, що наші випускники були такими смішними. Скільки безглуздих запитань сипалось на голову їх першої вчительки.

Вип. Дорога Надіє Василівно! Ми чекали на вас, тому зараз запрошуємо сюди.


Двоє хлопців ідуть і виводять за руки першу вчительку в центр, де її обступають випускники.

Вип. Ми вас любимо і пам’ятаємо, хоча і пройшло стільки років, та ви все така ж.


Вип. Я пам’ятаю, як нам хотілось вам розповісти про різні справи: що в саду розцвіла вишня, що до нас прибилось мале кошеня…


Вип. А я згадую, як розповідала вам, як я мила посуд і не стало світла…


Вип. А я жалілася, що мене побили хлопці…


Вип. І ви завжди уважно слухали кожного з нас.


Вип. Ви повели нас у країну знань,

Нам дарували щирість і любов,

А скільки вилилось старань,

Щоб ми спішили в школу знов і знов.


Вип. Спасибі, що усіх ви нас любили,

Хоч і суворими були не раз,

За те, що ви нас думати навчили,

Вам дякує увесь наш дружній клас.


Виступ першої вчительки

Квіти першій вчительці.


Вип. Пам’ятаєте, у дитячому мультфільмі мамонтенятко шукало маму і ніяк не могло знайти? А нам в житті пощастило, у нас дві мами. Одна – рідна, та, що дала нам життя, і друга – теж рідна, та, що взяла нас у п’ятому класі і вела шкільним марафоном аж до 11-го.


Вип. Ми вже зрозуміли про кого ти. Про нашого класного керівника.

Пропоную занотувати до тлумачного словника: словосполучення «класний керівник» утворилось від вияву найвищої якості – клас! І означає найвищий ступінь вчительської душевності і майстерності.


Вип. Так це ж геніально! Наступну серію так і назвемо: «Наш класний керівник від слова «клас»!»


В. (третьокласник) Дубль 2, серія 2. «Наш класний керівник від слова «клас»!»

Вип. Дорога Галино Андріївно!

Хороших слів сказали вам немало,

Ще більше добрих справ зробили ми,

Ми вам свою любов подарували,

І стали вам, мов рідними, дітьми.



Вип. І ще… Ми вам нелегко діставались,

Тікали із уроків, пустували…

То ж всі ті сили, що потратили на нас,

Ми хочем зараз вам компенсувать.


Вип. Щоб себе ви з кожним днем

Почували краще,

Ми з собою заберем

Всі гріхи найважчі.


Вип. З нами вам було не мед –

Хто з дітей не ледар?

То ж до слів ми додаєм

Оцей горщик з медом.


Вип. А щоб ви усе ж за нами

Сумували трохи,

То до меду ми поклали

Лиш пів ложки дьогтю.


Вип. Щирим серцем в знак любові

Ще додати мушу:

Оці пряники медові

Засолодять душу.

Дарують класному керівнику горщик із медом і в’язку медових пряників.


Вип. Це ще не всі подарунки. На протязі всіх років ви дивились на те, як ми ростемо і мріяли, що на випускному будете танцювати з кожним із нас. Сьогодні ваша мрія збувається. Цю пісню і танець ми присвячуємо вам!


Пісня «Прощання зі школою» Хлопці – випускники запрошують класного керівника на танець.


В.1 А далі? Що ж було далі?


В.2 А далі – знову школа. Летіли роки…


В.1 Хвилиночку! Знімаємо наступний дубль!


В. (п’ятикласник) Дубль 3, серія 3: «А роки летіли…»


Вип. А роки летіли – від землі в нас сила,

Вона зростила дочок і синів,

А школа всіх нас мудрості учила,

Терпіння й доброти – учителі.


Вип. Не знаю, Бог дає, мабуть.

Усяким людям всякі дари:

Одному – ясний, сильний ум,

Що не знаходить в світі пари,

Другому – рій крилатих дум,

Що, мов орли летять у хмари;

Ще іншим – руки золоті,

Що очі бачать, руки вдіють,

Який же дар дістали ті,


Що так дітей учити вміють?


Вип. Мені здається. В скарбі тім,

Любові більш дісталось їм.


Вип. Від будня до будня, від свята до свята

Пісню і слово ви нам дарували.

Ви – наші долі, ви – наші злети,

Ви нас лиш доброму вперто навчали.

А чим же віддячим?


Вип. Тим, що ми є.


Вип. Тим, що ми значимо.

Вип. Тим, що ми будемо.


Вип. Тим, що ми створимо.


Вип. Тим, що збудуємо.


Вип. І тим, що засіємо.


Вип. Нивою тою, яку ми розоремо.


Вип. Тим, що в житті ми своєму зуміємо.

В. 1 На випускному так багато звучить гарних слів на адресу вчителів. А як ти думаєш, Ромо, випускники, коли залишають рідну школу, згадують своїх вчителів чи ні?


В.2 Думаю, що так. Але що гадати! У нас сьогодні є унікальна можливість зазирнути у майбутнє наших випускників. У цьому нам допоможе Фея Майбутнього.

Заходить Фея Майбутнього.


Фея Майбутнього Дорогі випускники! Я вітаю всіх вас із закінченням школи. Ось ця чарівна пірамідка підказує мені, що в майбутньому ви будете мати шалений успіх. Я бачу великі наукові відкриття, технічні винаходи, творчі здобутки, політичний Олімп і багато грошей!


Вип. І все це буде в нашому житті?


Фея Майбутнього Обов’язково буде. А найголовніше, що ви ніколи не забудете своїх вчителів. Усіма своїми перемогами ви будете завдячувати їм. І в найщасливіші хвилини свого життя ви з подякою пригадаєте учителя, який відкрив вам дорогу у прекрасне майбутнє. Я принесла вам незвичайну пошту, у цій чарівній скриньці ваші можливі привітання вчителям із прекрасного далекого.


Вип. Дякуємо тобі, феє, за гарні слова. А ми з нетерпінням розпочнемо розглядати пошту.


Розглядають пошту майбутнього.

Вип. У пошті майбутнього ми знайшли листи для вчителів математики і фізики Іванюк Н. А. та Довбиш О.Д. від групи учених, лауреатів Державної премії Борисюка Т.В. і Юхимець Л.Ю. Вчені висловлюють слова щирої подяки своїм вчителям, які дали їм не лише міцні знання, але й надихнули на велике наукове відкриття – доведення знаменитої теореми «Піфагорові шорти». Вдячні лауреати значну частину своєї премії використали на оснащення кабінету фізики в рідній Мислятинській школі.



Вип. А Тарас Вікторович ще надіслав окремий лист-подяку на адресу улюбленого вчителя трудового навчання Киданюка М.В. Бо ж саме завдяки М.В. йому вдалося добитися таких висот. Ніщо так не допомагає людині, як працелюбність і завзяття. Вміння працювати з деревом допомагає йому виручати друзів у вченому світі. (по секрету – всі оздоблювальні роботи по дереву на дачах він бере на себе)


Вип. Слова щирої подяки за невтомну працю вчителю біології і директору школи Янковій Р. О. в листі від професора Національної академії наук Миронюка О. А., який здійснив грандіозні відкриття у галузі біології. Роботу «Розшифрування біоенергетичної структури води» Олександр Адамович присвятив своїй наставниці.


Вип. Ще один лист-подяка прийшов на адресу цієї вчительки від відомого лікаря-стоматолога Малунова Д.В. До речі знаменитий стоматолог пропонує у разі потреби свої послуги не тільки Р.О., а й всьому педколективу.


Вип. Учителів хімії Корчик Т.В. та Карачун О.І. щиро вітає завідуючий столичною аптекою Слободенюк С.М. Він дякує Тетяні Василівні за терпіння, за знання, які допомогли йому знайти свій шлях. У подарунок він надсилає улюбленим вчителям набір косметики на травах та для всіх вчителів аптечку із новітніми заспокійливими ліками.


Вип. А вчителю географії Путінцовій О.А. надійшло привітання з політичного Олімпу від Янкової О.В., депутата Верховної Ради, із вдячністю за те, що вона прищепила любов до вершин і навчила їх підкорювати. В свою чергу Оксана Валеріївна обіцяє допомогти фінансово у будівництві оздоровчого комплексу в районі розливу.


Вип. Вчителю історії Горді В.М. надійшов лист від Мельниченка М.П., автора нових підручників з історії України. Микола Петрович щиро дякує улюбленому вчителеві за міцні знання, за любов до історії, яка надихнула його на титанічну працю. Він надіслав декілька комплектів нових підручників для апробації в нашій школі.

Вип. Шлях до здійснення мрії у заступника прокурора Хмельницької обл. Кучер С.В. був нелегким. Та вона із вдячністю звертається у своєму листі до класного керівника Никитюк Г.А., яка часто приводила до тями, вчила бути зібраною і відповідальною. Світлана Валентинівна бажає, щоб Галині Андріївні і її колегам не прийшлося зустрічатися у кабінеті прокурора, краще - вона сама з візитом і без попередження.



Вип. Чи не найбільше нам сподобався лист, адресований вчителю фізкультури Лобачуку М.М. Його написав володар «Шкіряного м’яча», чемпіон Олімпійських ігор по волейболу Франков Т.В., який дякує своєму вчителю за гарну спортивну підготовку і повідомляє, що перерахував свій гонорар за перемогу над командою Іспанії на рахунок рідної школи для придбання зимового спортзалу.


Вип. Своїм життєвим успіхом завдячує вчителям англійської мови Гримак Л.М., Петровській В.Л. та Сірій К.Є. відомий дипломат, посол України у Великобританії Загоруй Б.М. Дипломат надсилає улюбленим вчителям запрошення здійснити тур пам’ятними місцями Великобританії.


Вип. Цікавого листа прислала педагогу-організатору популярна телеведуча каналу «Інтер» Марчук І.Л. У листі вона розповіла про свої програми і проекти, про свій шалений успіх у глядачів і надіслала вчительці запрошення на свій творчий вечір, а ще поетичні рядки. Їх вона присвячує своїй вчительці, яка виплекала в її душі щиру любов до рідного слова. Оксана Василівна може пишатися своєю зірковою ученицею.

Вип. Вчителю інформатики Довбиш О.Д. надійшов лист від викладача факультету інформатики Київського НУ ім. Шевченка Конончука М.І. Михайло Іванович запрошує улюблену вчительку на захист докторської дисертації. Без 5 хвилин доктор наук з вдячністю пригадує, що його наукова діяльність розпочалася саме з легкої руки Оксани Домініківни.


Вип. Всім вчителям початкових класів надіслав свій лист-подяку Тимчук О.С., який виграв конкурс Людяності і став Містером Доброти. Він бажає своїм наставникам, щоб незалежно від того, ким стане у житті кожен випускник, вчителі могли пишатися тим, що їх діти стали справжніми людьми.


Вип. Світлані Миколаївні з майбутнього прийшов лист від вдячних випускників. Знання, які вони отримали від цієї вчительки пригодилися нам у спілкуванні з російськомовним населенням України. Оскільки Світлана Миколаївна нас навчала російської мови.


Вип. Відомий стиліст Кушнірук І.О. надсилає щирі слова подяки всім вчителям за те, що змогли прищепити естетичний смак, терпіння в роботі з людьми, і пропонує цілий ряд своїх послуг: манікюр, педикюр, стрижку та фарбування волосся. В разі необхідності забезпечить жіночу половину педколективу сучасними перуками і шиньйонами.


Вип. Ми запрошуємо сюди заступників з навчальної та виховної роботи Жуняк Н.Д. і Луцик В.М. Ви запалили зірку, яка ще довго буде освітлювати наш шлях у дорослому житті. Ви зробили для нас найцінніше: дали нам міцні та надійні крила, на яких ми впевнено линемо кожен у своє майбутнє. Ми щиро дякуємо вам за це. А знаючи те, скільки часу вам приходиться сидіти за комп’ютером, ми вирішили вам полегшити вашу працю. Від сьогодні у кожного з вас буде персональний оператор комп’ютерного набору.


Вип. Шановні вчителі! Сьогодні спеціально, відклавши всі невідкладні справи, без листа, а особисто до вас прибула викладач Львівської консерваторії Франкова В.Л., яка хоче провести наш останній урок музики, присвячений улюбленим вчителям.


Виходить Віта

До! Дорогі вчителі!

Ре! Результативно і безповоротно ви присвятили себе любимій справі.

Мі! Між нами кажучи – часом про це шкодували?

Фа! Фактично все про всіх ви завжди знали!

Соль! Сіль на рани сипали тільки в окремих випадках!

Ля! Ля-ля-ля! Співаємо для вас останній раз!

Сі! Сімнадцять нас разом із класним керівником.

До! До побачення – ми кажемо сьогодні вам!

Вип. А зараз наступає урочиста мить. Майбутній Міністр фінансів України Заверуха О.В. за плідну працю на освітянській ниві, за неоціненний внесок у розбудову найкращого в Україні навчального закладу, за створення сприятливих умов для навчання та виховання талановитої молоді, за материнську турботу про кожного учня, людську порядність, з якою вирушають у самостійне життя випускники Мислятинської школи вручає національну премію «Жінка ІІІ тисячоліття» директору цієї школи Янковій Р.О.



Олег Національна премія «Жінка ІІІ тисячоліття» - це мільйон доларів. Проте у вас, Раїсо Олексіївно, є вибір. Еквівалентом цієї космічної суми є інша нагорода – наша любов до вас, до школи, до вчителів, до однокласників. А виражена вона ось у цій книзі, яку створили ми, випускники 2009 року на протязі останнього року навчання. Звичайно, ця нагорода не дасть вам можливості придбати ще один автобус, комп’ютерний клас чи музичне озвучення для школи. Тому ви зараз перед життєво важливим вибором. Вам слово.

Виступ директора. Вручення йому книги випускників.


Вип. Сьогодні ми багато фантазували, уявляючи своє зоряне майбутнє. Звичайно, не всі з нас стануть зірками. Та найголовніше те, що в своє прекрасне далеке ми вирушаємо розумними, добрими і щирими людьми з відкритими люблячими серцями.


Вип. А знаєте, звідки у нас така впевненість, що неможливого в майбутньому немає, що всі мрії обов’язково збудуться, всі вершини будуть підкорені?


Вип. Мені здається, це тому, що в кожного з нас є зірка, з короткою і такою рідною нам назвою «школа».


Танець Віта, Саша


В цей час вбігає хлопчик-домовичок.


В.1 А це що за поява?


В.2 Такого у сценарії не передбачено!

Домовик Ніяка я не поява! Я – ваш шкільний домовий! Ледве встиг. Як же це ви так? Про всіх згадуєте – а я? Хіба я не допомагав вам вчитися в школі? Коли будинки у Верховній Раді ділили, мені ваша школа дісталася. Спочатку я засмутився: біготня, малеча, пакості всякі дитячі, безладдя. А вчителів як боявся! А потім звик, освоївся. Перш за все навчився дружити, потім читати, а потім всякі фізики-хімії освоїв. Знаєте, а ви всі мені, як родичі: скільки я ваших огризків з-за батарей витяг, скільки анекдотів вислухав від Франкова Тараса(навіть часом сміявся), скільки разів за Колю біля дошки переживав, і журнал від завуча ховав, і двері зачиняв – вчителів на урок не пускав… Все разом з вами спробував: і на скутері катався, і курити починав, кинув, правда! І говорити по-вашому можу, і танцювати. А вночі, як у школі тихо стає, мемуари пишу(в Ірини навчився)… Ех!(схлипує). Ви виросли, ідете далі, а я залишаюсь.



Вип. То ходімо з нами. І не треба розлучатися!


Домовик Ні, не можу! Як інші діти без мене? Пропадуть. Я залишаюсь. Але, як здавна у нас ведеться, в дорогу друзів і близьких людей проводжають з тлумачком. Я теж хочу вас провести в дорогу не з порожніми руками. Ось я підготував кожному з вас вузлика, в який поклав сухарики, цибулю, часник, сіль і сало. Думаю, з цим багажем ви не пропадете. (Вручає вузлики випускникам) А тепер - прощавайте! (іде)


Вип. (сумно) От і домовичок пішов з нашого життя.


В.1 Друзі! Ви ж зовсім забули про фільм.


В.2 Дійсно, забули. А що там далі у сценарії?


В.1 А далі серія однокласникам присвячена.


В.(семикласник) Дубль 4, серія 4: «Однокашники мої!»


В.2 Однокласники, однокласниці,

Не забудете друзів ніколи.

На вітрилах життя не погаситься

Світлий вогник рідної школи.


Пісня «Одноклассница»


Випускниця дарує на згадку про шкільні роки прощальні віршики своїм однокласникам, записані на виготовлених власноруч орденах.


Вип. Хай вам всім усміхається доля

У науці, у праці, в сім’ї,

Я бажаю вам щастя і волі,

Однокласники щирі мої!


Пісня «Сім шляхів»


В.1 Знов у сценарій ми свій зазирнемо:

Немає в нім ні днів, ані років,

Коли б із нами поруч не бувало

Турботливих і люблячих батьків.


В. Дубль 5, серія 5: «Завжди із нами наші мама й тато!»

В.1 17, 19, 20, 25 років тому зустрілися він і вона, поєднали свої долі, щоб сьогодні ви стали випускниками. Як добре, що вони все-таки зустрілись у житейському морі, знайшовши за сивими туманами берег своєї любові, що звили затишне гніздечко і зрозуміли, що для цілковитого щастя у ньому має бути ще й пташеня.



Вип. Спасибі тобі, матусю, за те, що я живу на світі,

У цей щасливий для нас день я подарую тобі квіти,

Свята, прекрасна, золота, тобі моя душа співає,

Любов твоя і доброта на світі зло перемагає.


Вип. Спасибі, тату дорогий, за те, що всі сімнадцять років,

Ти вів мене за руку в світ такий незнаний і широкий,

За те, що душу віддавав, допомагав в важку хвилину,

Усі образи ти прощав і захищав свою дитину.


Пісня «Лагідна пісня»


Вип. А ваші клопоти, дорогі батьки, з нами не закінчаться ніколи. Як кажуть у народі: «Малі діти – малий клопіт, а великі – великий!»


Вип. Або «Маленькі діти спати не дають, а з великими сам не заснеш». А ми вже й великі… Так що… бідолашні наші батьки.


Вип. Це ще не все, дорогі наші! На класних зборах 31 скликання у 16 читанні прийнятий закон «Про батьків випускника».


Вип. Ну, що, озвучити закон?


Всі Озвучити!


Вип. Розділ 1 Права, обов’язки та свободи батьків випускників.

Стаття 1. Батьки випускника є гарантом його майбутнього навчання.

Стаття 2. Батьки випускника позбавляються прав, свобод і наділяються обов’язками.

Стаття 3. Батьки випускника:

А) забезпечують його вступ до навчального закладу, бажано до вищого;

Б) щотижня забезпечують випускника продовольчою сумкою та грошовими преміями;

В) гарантують складання екзаменаційних сесій;

Г) приймають у разі негайної необхідності рішення про введення для випускника надзвичайного стану чи комендантської години (повторюємо: це лише в разі крайньої необхідності);

Стаття 4. Батьки випускника користуються правом недоторканості на час виконання своїх обов’язків.

Стаття 5. Батьки випускника можуть передавати свої повноваження допоміжним органам – дідусеві та бабусі.


Стаття 6. Повноваження батьків випускника не припиняються довічно.


Батькам цей закон вручити?


Всі Вручити!

Діти несуть батькам квіти і закон «Про батьків випускника»


В.1 Рідна матусю! В далеку дорогу

Діти твої вирушають сьогодні,

Дай їм на щастя свою настанову,

Усмішки сяйво і теплі долоні!


Привітання від батьків.

Пісня від батьків «Ніби вчора» Загоруй М.В.


В. 2 Ось і підходить хвилююча мить. Мить, якої ви чекали давно. Бо ж саме зараз прозвучить для вас, дорогі випускники, прощальний вальс. І понесе він у ваше життя колір сонця, світла і золота. Хай же буде з вами у житті червоний колір кохання, зелений колір надії і блакитний колір мрії.


Вип. Сьогодні нам лягли дороги дальні,

Цвітуть зірки і вабить висота.

І звуки музики відлунюють прощальні,

Над школою окрилено зліта.


Вип. Кружляє світ, хвилює і підносить,

І наближа щасливу нашу мить.

Наше «люблю», не вимовлене досі,

У вальсі цім прощальнім прозвучить.


В.2 Червневий вечір… Молоді тумани…

В душі прощання…Вечір випускний…


Вона Я так тебе любила, мій коханий.


Він Пробач мені, я теж тебе любив.


Вона А пам’ятаєш?


Він Добре пам’ятаю.


Вона А не забув?


Він Чи не забув? О, ні…

Здається, що в дитинство знов вертаю,

Все, наче увижається вві сні.


Вона І першу зустріч?


Він Першу і останню.


Вона А я лиш першу.

Ніби й не було минулих років в школі і кохання…

Не вір, що за водою все спливло.


Він Не треба, люба.


Вона Знаю, що не треба.

Я вийду в світ, закрию двері школи,


Цю першу втрату я з тобою розділю.


Він Запрошую тебе до вальсу, дай же руку,

Хай стане смутку в серці менше і жалю.


Прощальний вальс випускників.


В.2 Щаслива і хвилююча ця мить –

В життя доросле це ваш перший старт!

Нехай життя у кожного складеться

З досягнень, перемог й знаменних дат!


В.1 Нехай джерела не міліють,

У вас ще стільки сили є,

То ж хай вітри попутні віють

І хвилі б’ють об корабель.

Пісня «Ангел летит»

Під час програшу в пісні звучать слова: В.1 У кожного з вас є свої мрії. Вони легкі і кольорові, як ці кульки. Вони кличуть вас у незвідані далі, підносячи до величних висот. Тож відпустіть кульки в небо і нехай ваші мрії здійсняться.

Випускники випускають кульки, які їм дали ангелята, в небо.

В.2 Один, два, три…

А ви летіть, летіть,

Від вітру й сонця не впадіть,

А падаючи, знову підіймайтесь,

І мрії ваші світлі хай здійсняться.


Вип. Хвилювання нам тисне серденько,

Час прощання – тривожний час…

Руку ніжну подай, лебедонько,

Нам з тобою в дорогу час!


Вип. То ж ти за нас, матусю, не журися,

На славу й честь благослови синів.

Будь певний, батьку, весело всміхнися,

ми ще примножим славу ваших днів.


Вип. Ми молоді, здорові, духом сильні,

І перед нами – тисячі доріг!

Збудуєм щастя у своєму домі,

Тож простели в дорогу, мамо, оберіг.


Вип. Той рушничок заквітчаний, з півнями,

Щоб нас від зла й біди оберігав,

Давав наснагу і поїв піснями,

До рідної світлиці повертав.

Випускники виходять під рушниками однією шеренгою, взявшись за руки, із шкільного двору під мелодію пісні «Гуси білі».