litceymos.ru 1

ВАГА СВЯТОЇ ЛІТУРГІЇ.

Колись, в маленькому містечку в Люксембурзі один капітан лісової охорони вів розмову із продавцем м'ясних виробів. І - старша жінка уві­йшла в крамницю. Продавець перервав розмову, питаючись її, чого хоче. Довідався, що прийшла попросити трохи м'яса, хоч не мала грошей. Капітана розвеселила ситуація. Він вмішався: «Тільки трохи м'яса... І скільки ти збираєшся їй дати?»

Жінка сказала продавцеві: «Нажаль в мене немає грошей, але я ви­слухаю за вас Службу Божу.» І м'ясник, і капітан були байдужі до ре­лігії, так що почали робити собі жарти із тих слів.

Вкінці м'ясник сказав: «Значить так. Ти підеш і вислухаєш Службу Божу за мене, вернешся, і я тобі дам стільки, скільки вартує Служба Божа.» Жінка пішла. Вернулася пізніше. Підійшла до прилавка, і про­давець мовив: «Отже добре, подивимось.»

Взяла вона листок паперу і написала на ньому: «Я вислухала Службу Божу за вас.» Він поклав папір на одну шальку терезів, а малу кісточку - на другу. Вага не хитнулася. Потім - замінив кісточку на кусень м'яса, але папір далі важив більше. Оба чоловіки почали відчувати сором через свої жарти, але продовжували гру. Роздратований продавець перевірив вагу, але вона була справна. - Що ж ти бажаєш, мила жінко? - Щоб я подарував тобі цілу баранячу ногу?..

Притім він поклав баранячу ногу на шальку, але папір важив більше, ніж м'ясо. Ще поклав більший кусок м'яса на терези, але папір і його переважив. Це так вразило м'ясника, що він навернувся, і обіцяв щодня давати отій жінці належну їй порцію м'яса.

Щодо капітана, то він покинув крамницю інакшою людиною, і став палким прихильником щоденної участі у Богослужбі.

Два його сини стали священниками: один - єзуїтом, другий - Отцем чину Пресвятого Серця.

Отець Станіслав завершив історію, мовлячи: «Це я - із згромадження Пресвятого Серця, а капітан був моїм батьком.» Після того випадку ка­пітан став відвідувачем щоденної Служби Божої, а його діти були на­вчені йти за ним.

Пізніше, коли його сини стали священниками, він радив їм щоденно і добре відправляти Службу Божу, і ніколи по власній вині не пропус­кати Жертви Св. Літургії.

Якщо історія подобається вам, поділіться нею з другими. Також за­пам'ятайте, що щоденна свята Служба Божа тримає диявола здалеку.

Оповідання дійшло до нас від вже померлого Отця Станіслава.

26.02.08, м.Львів (переклад з англійської К. Петришин)