litceymos.ru 1

Заходи безпеки, які повинна знати кожна людина, що може опинитися в екстремальній ситуації.

Розглядаються такі ситуації: перехід водойми льодом, відмороження, ожеледиця.


Заходи безпеки під час переходу водойми льодом

Перед переходом водойми льодом необхідно спочатку (якщо можливо) знайти стежку або сліди на льоду; якщо їх немає, то необхідно, ще перебуваючи на березі, визначити маршрут свого руху.

Необхідно подивитися заздалегідь, чи немає на маршруті руху підозрілих місць.

При цьому слід враховувати:


  • лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад із ферми або фабрики);

  • поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзлі в лід, останній може бути тонким або крихким;

  • під час руху необхідно обминати ділянки, покриті товстим шаром снігу, оскільки під снігом лід завжди тонший;

  • у місцях, де б'ють джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку, лід завжди тонкий;

  • необхідно обережно спускатися з берега: лід може нещільно прилягати до суші, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;

  • необхідно взяти з собою палицю, для того щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею з'являється вода — лід пробивається, тому необхідно негайно повертатися на те місце, звідки ви починали рухатись. Причому перші кроки необхідно робити, не відриваючи ступні ніг від льоду;

  • міцність льоду ударом ноги перевіряти ні в якому разі не можна;
  • якщо ви на лижах, то необхідно з'ясувати, чи немає вже прокладеної лижні. Якщо немає і необхідно її прокласти, кріплення лиж відстебніть, палиці тримайте в руках, але не накидайте петлі на кисті рук. Якщо маєте рюкзак, то його необхідно повісити лише на одне плече, а краще волочити за собою на мотузці на відстані 2—3 метри. Якщо перехід здійснює група, відстань між лижниками (і так само пішоходами) повинна бути не меншою, ніж 3 метрів.


Щоб виміряти товщину льоду, необхідно пробити лунки по різні боки від шляху переправи, (відстань між лунками має становити до 5 метрів). Лід складається з двох шарів — верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого й міцного). Перш ніж вимірювати точну товщину, необхідно зняти верхній (каламутний) шар неміцного льоду.

Лід вважається безпечним: для одного пішохода — якщо його товщина становить не менше ніж 7 сантиметрів (він має зеленкуватий відтінок); для обладнання ковзанки — не менше ніж 10—12 сантиметрів (якщо ковзанка призначена для масового катання — не менше ніж 25 сантиметрів).

Переправа пішки допускається в разі, якщо товщина льоду сягає не менше ніж 15 сантиметрів.

Необхідно пам'ятати, що катання на ковзанах рекомендується лише у перевірених та обладнаних місцях.

Якщо лід почав тріщати і на ньому з'явилися характерні тріщини, необхідно негайно повертатися до берега, при цьому ні в якому разі не можна бігти, слід відходити повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

Кілька рекомендацій рибалкам

Підлідна риболовля потребує особливо суворого дотримання правил поведінки на льоду. З огляду на сумний досвід багатьох рибалок пропонуємо такі рекомендації:

  • не пробивайте поруч багато лунок;

  • не збирайтеся великими групами на одному місці;

  • не пробивайте лунки на переправах;

• не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, навіть якщо риба там добре клює;

  • завжди майте під рукою міцну мотузку довжиною 12—15 метрів;

• за можливості тримайте поряд із лункою дошку або велику гілку.

Заходи рятування людей на льоду

Якщо ви провадилися на льоду річки або озера:

• необхідно широко розкинути руки на краї пролому та утримуватися від занурення у воду з головою. Діяти рішуче і не лякатися;

  • слід вибиратися на лід без різких рухів, наповзаючи на нього грудьми, і по черзі витягувати на поверхню ноги. Головне — намагатися зайняти своїм тілом найбільшу площу;


  • вибравшись із Льодового пролому, необхідно відкотитися від нього, а потім повзти в той бік, звідки ви рухалися і де міцність льоду вже перевірена.

Незважаючи на те, що через вогкість і холод вам хочеться побігти й зігрітися, необхідно бути обережним до самого берега, а потім не зупинятися, поки не опинитесь у теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно повідомте її, що йдете на допомогу. Потім слід підкласти під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзти на них.

Наближатися до ополонки необхідно тільки поповзом, широко розкидаючи при цьому руки. Підповзати до краю ополонки не можна, інакше є ризик опинитися уводі. Кидати зв'язані між собою ремені, шарфи або дошки, які допоможуть врятувати людину, необхідно з відстані 3—4 метрів від пролому.

Якщо ви не один, тоді, узявши одне одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтесь до пролому. Діяти необхідно рішуче й швидко, адже потерпілий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

Подавши потерпілому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і відповзайте з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і дайте йому гарячого чаю.

Необхідно пам'ятати: вирушати на водойми поодинці небезпечної

Заходи безпеки в разі відмороження

Відмороження — це ушкодження, викликане місцевим переохолодженням тканин організму. Виникненню відмороження сприяють вологе повітря та вітер. Причинами відмороження є шкідливий вплив низьких температур, порушення нормального кровообігу (через тісне взуття, нерухомість) тощо.

Найчастіше потерпають від холоду периферичні частини тіла: пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, шоки.


Розрізняються такі ступені відмороження тканини:

I ступінь — почервоніння, набряк тканини;,

II ступінь — утворення пухирів, які заповнюються каламутною рідиною;


  1. ступінь — змертвіння шкіри та утворення струпа;

  2. ступінь — змертвіння частини тіла.

Рекомендації щодо запобігання відмороженню

  • необхідно поступово загартовувати організм і привчати його до холоду за допомогою ранкової фізичної зарядки, повітряних ванн, занять спортом. Ці заходи мають велике значення для профілактики відморожень;

  • взуття завжди має бути цілим і сухим. Взуття не повинно стискувати ноги, одяг має бути вільним, легким, не обмежувати рухів.

• у морозну, і особливо вітряну погоду обличчя і руки рекомендується змазувати жирним кремом, несолоним салом або риб'ячим жиром; до металевих предметів слід торкатися в рукавичках.

Перша медична допомога в разі відмороження

• необхідно помістити потерпілого з будь-яким видом відмороження в тепле приміщення, дати йому гарячий чай, каву або вино;

  • якщо щоки, ніс, вуха людини побіліли, необхідно розтирати їх чистою рукою доти, доки вони не почервоніють і людина не почне відчувати поколювання;

  • відморожену частину тіла слід розтирати спиртом, горілкою або одеколоном. Якщо цих рідин немає, необхідно розтирати м'якою рукавичкою, хутряним коміром або сухою фланеллю. Ні в якому разі не можна розтирати снігом, тому що сніг не зігріває, а охолоджує відморожені ділянки та ушкоджує шкіру.

Під час розтирання потерпілий повинен намагатися рухати ушкодженою кінцівкою.

Розтирання протипоказане, якщо відморожене місце припухло або на ньому з'явилися пухирі. В такому разі необхідно накласти пов'язку з товстим шаром вати, надати потерпілому медичну допомогу.


Переохолодження організму

Причинами переохолодження організму можуть бути: тривале перебування у воді або навіть короткочасне перебування у крижаній воді.

Ознаками переохолодження є: озноб, тремтіння, синюшність шкіри, губів, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява «гусячої шкіри», позіхання, гикавка, затьмарення свідомості. У потерпілого виникає апатія, сонливість, загальна слабкість, дихання стає поверхневим. Ступінь і швидкість переохолодження залежать від температури води та здатності організму адапту­ватися до холоду. Необхідно пам'ятати: серце зупиняється за температури тіла 26°С.

Засоби уникнення переохолодження організму

Необхідно обмежувати час перебування у воді під час купання. Здоровим дітям дошкільного віку дозволяється купатися у водоймах за температури води +23—24 °С протягом 1—3 хвилини і не більше 2—3 разів на день; дітям шкільного віку — за температури води 20—21 °С, причому час перебування у воді збільшувати поступово — від 3—5 до 10—15 хвилин. До ознобу не повинні купатися люди будь-якого віку.

Допустимий час перебування лю­дини у воді:

5—8 хвилин — за температури води нижчої, ніж 2 °С;

10—15 хвилин — за температури води 2-3 °С;

21—27 хвилин — за температури води 10-15 °С;

42—54 хвилин — за температури води 24 °С.

Перша допомога в разі переохолодження


  1. В разі переохолодження легкого ступеня (ознаками якого є озноб, м'язове тремтіння, загальна слабкість, утруднення пересування, блідість шкіри) потерпілого слід тепло одягнути, напоїти гарячим чаєм або кавою; він має виконувати інтен­сивні фізичні вправи.
  2. В разі переохолодження середнього ступеня (ознаками якого є синюшність губів і шкіри, ослаблення дихання, пульсу, поява сонливості, втрата спроможності самостійно пересуватися) слід розтерти потерпілого вовняною тканиною, зігріти під теплим душем (якщо його помішують у ванну, то температуру води необхідно підвищувати поступово від 30—35 °С до 40—42 °С), зробити йому масаж усього тіла. Потім необхідно тепло одягнути його та вкласти в ліжко, поступово зігріти грілками; в разі необхідності викликати лікаря.


  3. В разі переохолодження важкого ступеня (ознаками якого є непритомність, поступове пригнічення життєвих функцій) необхідно негайно викликати лікарів, надати першу допомогу, як і в разі переохолодження середнього ступеня.

Перша медична допомога в разі замерзання

Симптоми замерзання — виникнення сонливості, млявості, порушення координації рухів, зниження температури тіла до 23—25 °С.

Необхідно швидко відновити нормальну температуру тіла. Для цього потерпілого можна помістити у ванну, температура води в якій має становити 25—30 °С (через 20—30 хвилин температуру води підвищують максимум до 35 °С).

Якщо ванни немає, то тіло необхідно обкласти грілками, пляшками з теплою водою. В разі порушення дихання і серцевої діяльності слід робити штучне дихання і закритий масаж серця.

Після відновлення нормальної температури і опритомніння потерпілого необхідно дати йому гарячий чай або каву, укрити його теплою ковдрою і до­ставити до лікувального закладу.

Дії населення у період ожеледиці. Перед виходом із будинку

Необхідно пам'ятати, що під час ожеледиці краще ходити у взутті з підошвою з мікропористого чи іншого м'якого матеріалу та без високих підборів.

Можна також перед виходом на вулицю на підбор прикріпити шматок поро­лону або лейкопластиру відповідного розміру, натерти підошву наждачним папером або прикріпити його на підошву, намазати підошву клеєм типу «Момент» і поставити взуття на пісок.

Людям похилого віку краще в «слизькі дні» взагалі не виходити з будинку.

Прогулянки в ожеледицю без супроводу небезпечні для здоров'я вагітних жінок.

Рекомендації щодо запобігання травмам у період ожеледиці

Ходити необхідно не поспішаючи, ноги злегка розслабити в колінах, ступати на всю підошву, руки тримати вільними.

У разі втрати рівноваги необхідно швидко присісти, що дасть змогу утриматися на ногах, руки при цьому не тримати в кишенях.


Металеві кришки люків, як правило, покриті льодом, тому їх необхідно обходити.

Слід пам'ятати, що гальмовий шлях машини під час снігопаду та в ожеледицю збільшується, тому перебігання проїжджої частини дороги під час руху автомобілів може призвести до каліцтва, а можливо, і до загибелі.

Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль в суглобах, а на тілі з'явилися пухлини — необхідно терміново звернутися до лікаря в травмпункт.

Підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що дотримання рекомендацій населенню щодо поведінки в різноманітних ситуаціях у зимовий період сприятиме зменшенню кількості загиблих, травмованих тощо.