litceymos.ru 1

Порядок присвоєння кадастрового номера в державних актах «старого зразка» на землю.


Кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці з метою її ідентифікації та зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року (так звані державні акти «старого зразка»), не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були.

Зверніть увагу!

Незалежно від того, що державні акти «старого зразка» не містять інформації щодо кадастрового номеру, вони вважаються дійсними до того часу, поки за бажанням чи за необхідністю власник не замінить їх на нові.

Проте при продажу землі, оформленні спадщини, іншому від чуженні земельної ділянки, тощо, виникають проблеми у зв’язку з відсутністю кадастрових номерів земельних ділянок у державних актах «старого зразка», адже за новими вимогами кадастровий номер є обов’язковою умовою для продажу, дарування, оформлення спадщини щодо земельної ділянки та здійснення інших юридичних дій, пов’язаних із земельною ділянкою.

До відома!

Відповідно до статті 132 Земельного кодексу України угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити кадастровий номер земельної ділянки. Згідно з частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти.

Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті «старого зразка» відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, також внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.


Для вирішення питання щодо визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці власнику або набувачу права на земельну ділянку необхідно звернутися до територіального органу земельних ресурсів (районного відділу земельних ресурсів) із заявою щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Разом із заявою необхідно подати копію документа, що посвідчує особу (паспорт), копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку та копію ідентифікаційного номера. Територіальні органи земельних ресурсів перевіряють наявність в архіві документації із землеустрою:

• У разі наявності всіх необхідних документів із землеустрою у архіві орган земельних ресурсів присвоює кадастровий номер земельній ділянці та видає власнику витяг з Поземельної книги із зазначенням кадастрового номера.

• У разі відсутності необхідної документації із землеустрою у органах земельних ресурсів власнику земельної ділянки для отримання кадастрового номера необхідно:

КРОК 1. Замовити виготовлення технічної документації із землеустрою у відповідній державній або приватній землевпорядній організації, яка має ліцензію на виконання таких робіт. Перелік таких організацій можна знайти на офіційному сайті Державного агентства земельних ресурсів України.

КРОК 2. Землевпорядна організація готує документацію із землеустрою, необхідну для присвоєння кадастрового номера, та файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді.

КРОК 3. Органи земельних ресурсів на основі розробленої документації із землеустрою присвоюють кадастровий номер земельній ділянці та видають власнику витяг з Поземельної книги із зазначенням кадастрового номера.

Інформаційна довідка.

Порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, строки та перелік необхідних документів встановлені Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 749.



Використані нормативно-правові акти України

1. Земельний Кодекс України від 25 жовтня 2001 р.№ 2768-III. 2. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання земельних ділянок працівникам культури, освіти та охорони здоров'я, що проживають у сільській місцевості” від 20 квітня 2004 р. №1694-IV. 3. Закон України „Про внесення змін до Земельного Кодексу України” від 6 жовтня 2004 р. № 2059-IV. 4. Закон України „Про внесення змін до Земельного Кодексу України” від 9 лютого 2006 р. № 3415-IV. 5. Закон України „Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель Сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів” від 19 грудня 2006 р. №490-V. 6. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 р. № 1952-IV.7. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР. 8. Проект Закону України «Про ринок землі» від 07.12.2011 р. № 9001. 9. Закон України „Про особисте селянське господарство” від 15 травня 2003 р. N 742-IV. 10. Закон України „Про фермерське господарство” від 19 червня 2003 р. № 973-IV. 11. Постанова Верховної Ради України від 22 вересня 2005 р. №2897-IV „Про Рекомендації парламентських слухань «Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні».

Цей матеріал був підготовлений Асоціацією фермерів та приватних землевласників України в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER). При підготовці до друку частково використано матеріали видання програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) «Інформаційний посібник з актуальних земельних питань».