litceymos.ru 1



ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів


(історичний профіль)


ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ


10-12 класів


Профільний рівень


10 КЛАС

(70 годин)



Розподіл годин за навчальними темами

Назва теми, зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ.

2 год.


Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова література, електронні ресурси).

Критерії тематичного та підсумкового (семестрового та річного) оцінювання.


Основні цінності та здобутки індустріального суспільства. Людство на початку ХХ ст. Демографічний портрет.

Процес урбанізації в провідних країнах світу.

Учень (учениця):

характеризує основні цінності та здобутки індустріального світу

описує становище різних країн світу на початку ХХ ст.

складає демографічний портрет людства.

Тема № 1.

Промислово розвинуті країни світу на початку ХХ ст.

8 год.


Особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина, Італія, Іспанія, скандинавські країни ) на початку ХХ ст. Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу. Впровадження технічних новинок в повсякденне життя.


Активізація суспільних та політичних рухів. Початки державного регулювання соціально-економічних процесів. Завершення формування націй. Державний устрій та особливості політичного життя цих країн.


Учень (учениця):

описує зміни в повсякденному житті населення провідних країн світу

визначає особливості політичного, соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція Росія та Австро-Угорщина ) на початку ХХ ст.

аналізує технічний та інтелектуальний прогрес, процес активізації суспільних та політичних рухів.

характеризує панівні політичні та суспільні рухи, діяльність основних політичних партій провідних країн світу

пояснює передумови та причини змін в політичному житті провідних країнах світу, запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів

визначає спільні та відмінні риси державного устрою та політичного життя розвинутих країн.



Узагальнення

2 год.




Учень (учениця):

хронологічно співвідносить основні події, процеси та явища історичного розвитку провідних країн світу на поч.. ХХ ст..

тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: нація, технічний прогрес, державне регулювання економіки, соціал-демократичний рух, профспілковий рух, фемінізм, президентська республіка, конституційна монархія, дуалістична монархія, законодавча, виконавча та судова влада.

Тема № 2.

Національно-визвольна боротьба народів світу.

5 год.


Боротьба балканських народів за незалежність, виникнення нових самостійних держав на Балканах.


Національні рухи в Індії та Китаї, їх боротьба за національне самовизначення, економічну самостійність і соціальний прогрес. Особливості модернізаційних процесів в Японії.

Загальна характеристика політичногота соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки.


Учень (учениця):

показує на карті балканські території, що входили до складу Австро-Угорської та Османської імперій, нових балканських країн, колоніальних та залежних країн Азії, Японію, провідних країн Латинської Америки.

порівнює специфіку національно-визвольної боротьби різних країн Азії.

аналізує особливості модернізаційних процесів в Японії

дає характеристику країнам Латинської Америки.


Узагальнення

2 год.





Учень (учениця):

хронологічно співвідносить події та явища теми;

тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: національно-визвольний рух, традиційне суспільство, латифундизм

Тема № 3.

Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки.

8 год.


Створення Троїстого блоку та Антанти. Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. Боротьба між великими державами за перерозподіл світу і захоплення нових територіальних сфер впливу. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму та реваншистських настроїв в країнах Європи, шовіністична пропаганда. Роль правлячих кіл провідних країн світу у загостренні міжнародних відносин.

Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани противників. Основні театри військових дій.

Військові кампанії та основні битви 1914 – 1918 рр. Технічні вдосконалення в роки війни. Використання зброї масового знищення. Війна на суходолі. Західний фронт. Англо-франко-німецькі військові дії. Східний фронт. Перипетії воєнних дій між російською та австро-німецькою армією.


Вступ у війну Італії на боці Антанти. Вступ у війну США. Вихід Росії з війни. Завершення війни. Поразка Німеччини та її союзників.

Підсумки війни. Початок розвалу континентальних імперій (Німецької, Австро-Угорської, Російської, Османської). Переосмислення системи загальнолюдських цінностей .Зміна статусу жінки в ході війни.


Учень (учениця):

називає країни-учасниці військово-політичних блоків – Троїстого блоку та Антанти

порівнює процес утворення цих блоків.

характеризує міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. , позицію правлячих кіл провідних країн світу.

пояснює сутність процесу гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини та привід Першої світової війни, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни, причини вступу у війну США, виходу Росії з війни;

описує основні події початку Першої світової війни.

визначає стратегічні плани противників.

показує на карті та співставляє основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1914 – 1918 рр.

робить критичний аналіз підсумків війни

дає характеристику визначним військовим діячам того періоду ( П. фон Гінденбургу, Ф. Фошу, О. Брусилову,) та дає оцінку їх діяльності

На основі різних джерел інформації аналізує та узагальнює основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни .

висловлює судження щодо можливості використання війни як засобу вирішення міжнародних конфліктів.


Узагальнення

2 год.





Учень (учениця):

хронологічно співвідносить події та явища теми


Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: військово-політичний союз, гонка озброєнь, мілітаризм, шовінізм, анексія, репарація, контрибуція



Тема № 4.Повоєнне облаштування світу.

Версальсько-Вашингтонська система договорів.

8 год.




Паризька мирна конференція . “14 пунктів” В Вільсона. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав в Європі.

Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її переваги та недоліки. Закладення основ політичного реваншизму.

Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр.. ХХ ст.. Договір у Рапалло.

Врегулювання проблеми репарацій (Плани Дауеса та Юнга). Найголовніші рішення Генуезької, Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій. Значення пакту Бріана-Келога у системі міжнародних відносин.




Учень (учениця):

використовує історичну карту для пояснення умов Версальського договору з Німеччиною та, мирних договорів із її союзниками .

показує на карті кордони нових незалежних держав Європи.

аналізує підсумки роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, причини розбіжностей між їх учасниками.

На основі опрацювання історичних джерел дає оцінку основним рішенням повоєнних міжнародних конференцій та договорам 20-х рр.. ХХ ст..

складає історичний портрет визначних політичних діячів того періоду В. Вільсона, Дж. Ллойд- Джорджа, Штреземана, Ж. Клемансо, В. Орландо.

характеризує переваги та недоліки Версальсько-Вашингтонської системи, пояснює її роль у подальшому загостренні міжнародної обстановки,


визначає причини невдоволення ряду країн повоєнною системою договорів.


Узагальнення.

2 год.







Тема № 5.

Період стабілізації в

країнах Західної Європи та США

в 20-х рр. ХХ ст.

8 год.



Зміна статусу провідних країн світу після Першої світової війни.

Політичне життя демократичних країн Західної Європи в 20-х рр. ХХ ст.

Внутрішня та зовнішня політика консервативних, ліберальних та лейбористських кіл Великої Британії.

Політичний та соціально-економічний розвиток Франції у 20-х рр..

Доба “проспериті” (економічного процвітання) у США.

Листопадова революція та становлення Веймарської республіки в Німеччині. Діяльність К. Лібкнехт та Р. Люксембург. Боротьба між демократичними силами та націонал-соціалізмом. Реваншистські настрої політиків та населення Німеччини.

Прихід до влади в Італії Б. Муссоліні. Фашизація Італії., створення корпоративної системи.

Учень (учениця):

характеризує зміну статусу провідних країн світу після Першої світової війни.

співставляє політичне та соціально-економічне життя Франції та Великої Британії у 20-х рр..

описує процес становлення Веймарської республіки в Німеччині.

аналізує причини приходу Б. Муссоліні до влади, процесу фашизаці Італіїї та створення корпоративної системи.

В 20-ті рр. ХХ ст.

виокремлює основні риси доби “проспериті” (процвітання) у США.


Узагальнення

2 год.






Учень (учениця):

хронологічно співвідносить події та явища теми

тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: лібералізм, консерватизм, ІІІ Комуністичний інтернаціонал, “світова пролетарська революція”, “проспериті”, фашизм, корпоративна система


Тема № 6.

Росія у 1917-1922 рр. Утворення СРСР.

4 год.



Російська революція 1917 р., її причини і початок: падіння монархії, політика Тимчасового уряду, розпад Російської імперії, прихід до влади більшовиків. Основні засади ленінізму. Л. Троїцький та ідеї «світової революції».

Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки. Національно-визвольні рухи в Росії та неоімперська політика комуністів.

Доба “воєнного комунізму”.

НЕП. Утворення СРСР.


Учень (учениця):

аналізує передумови, причини та хід Російської революції 1917 р.

показує на історичній карті основні фронти громадянської війни, визначає її періоди.

висловлює судження про наслідки російської революції та громадянської війни.

характеризує добу «воєнного комунізму» ,

пояснює причини переходу до НЕПу , утворення СРСР.

здійснює аналіз діяльності О. Керенського, В.Леніна , Л. Троцького.


Тема № 7.

Країни Центральної та Східної Європи

в 20-х рр. ХХ ст.

5 год.



Особливості соціально-економічного та політичного розвитку нових незалежних європейських держав.

Діяльність Ю. Пілсудського та режим «санації» у Польщі.


Утворення та суспільно-економічний розвиток Чехо-Словаччини. Економічне диво Чехо-Словаччини. Діяльність Т. Масарика та Е.Бенеша.

Угорська монархія і регентство М.Горті. Королівства сербів, хорватів і словенців.

Румунія та Болгарія після Першої світової війни.


Учень (учениця):

використовуючи історичну карту, характеризує становище нових незалежних держав Центральної та Східної Європи;

співставляє соціально-економічний та політичний розвиток Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Королівства сербів, хорватів і словенців , Румунії, Болгарії;

пояснює роль керівників країн регіону в здійсненні державотворчих процесів.



Узагальнення

2 год.




Учень (учениця):

хронологічно співвідносить події та явища теми

тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: буржуазна революція, громадянська війна, Тимчасовий уряд, жовтневий переворот, “воєнний комунізм”, НЕП, Угорська радянська республіка

Тема № 8.

Розвиток культури

у перші десятиліття ХХ ст.

4 год.



Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Поява «масової культури». Нові напрямки в мистецтві та літературі, виникнення та розвиток кінематографа, олімпійський рух. Внесок українців у світову науку та культуру

Учень (учениця):

характеризує найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

пояснює причини виникнення масової культури


аналізує нові напрямки в мистецтві та літературі, основні ідеї й течії у розвитку культури, наукову та культурну діяльність А.Енштейна, А.Флеймінг, К. Ландштайнер, Н.Бор, Е. Фермі, подружжя Кюрі, З.Фрейда, Е. Хемінгуея, М.Р. Ремарк, Р.Роллан, Ф. Кафка, Б.Шоу, Р. Тагора, К.Малевича, С.Далі, В.Кандінського, Ч.Чапліна, С.Ейзенштейна, Б.Брехта, К.Станіславський, В. Немирович-Данченко

визначає внесок українських митців у розвиток світової науки та культури (пропонуємо В.Вернадський, М.Туган-Барановський, Ю.Кондратюк, О.Архипенко, К.Стеценко)


Підсумкове узагальнення

3 год.




Учень (учениця):

хронологічно співвідносить події та явища теми

тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: модернізм, авангардизм, “втрачене покоління”, масова культура, кінематограф, джаз, мюзикл, олімпійський рух, Нобелівська премія


Резервний час

3 год.








11 КЛАС

(70 годин)


Розподіл годин за навчальними темами

Назва теми, зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ.

1 год.

Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова література, електронні ресурси).

Критерії тематичного та підсумкового (семестрового та річного) оцінювання.


Тема № 1.

Світ у 30-40 рр. ХХ ст.. Визначальні тенденції світового розвитку.

2 год.

Визначальні тенденції світового розвитку у 30 – 40-х рр. ХХ ст. Протистояння демократії й тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах. Національні рухи. Передумови Другої світової війни.

Учень (учениця):

характеризує визначальні тенденції світового розвитку у 30 – 40-х рр. ХХ ст.


пояснює сутність демократії та тоталітаризму.

аналізує протистояння демократії й тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах.

співставляє національно-визвольні рухи в різних країнах.

визначає передумови виникнення Другої світової війни.


Тема № 2. Провідні держави світу в 30-х рр.

ХХ ст.


10 год.



Причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр. (Великої депресії) Пошуки шляхів подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті.

США напередодні та у роки Великої депресії.

Америка за президента Г.Гувера. Президентські вибори 1932 р. і повернення до влади демократів . Економічні та соціальні засади „Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки. Початок впровадження у життя кейнсіанських важелів регулювання економічних процесів.

Велика Британія, уроки кризи. Спроби реформування Британської імперії. Впровадження системи імперських преференцій.

Франція та Іспанія в період кризи.

Утворення, прихід до влади та політика урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії - їх досягнення, прорахунки та причини розпаду.


Світова економічна криза в Німеччині. Велика депресія й Радянський Союз.

Учень (учениця):

характеризує причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр., шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті


прослідковує та співставляє шляхи подолання проявів світової економічної кризи у США, Великій Британії , Франції , Німеччини та Італії у 30-х рр. ХХ ст.

визначає економічні та соціальні засади „Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки

пояснює суть процесів індустріалізації та колективізації в СРСР як запобіжних заходів уникнення світової економічної кризи

дає оцінку діяльності керівників провідних країн світу 30-х рр.. ХХ ст.., їх ролі в політичному , економічному розвитку власної держави.



Узагальнення

2 год.






Учень (учениця):

хронологічно співвідносить події та явища теми

застосовує, тлумачить та співвідносить поняття і терміни: демократія, авторитаризм, тоталітаризм, антисемітизм , «Новий курс», кейнсіанство, Народний фронт

аргументує своє бачення загального процесу розвитку провідних країн світу в 30-х рр. ХХ ст.

складає цілісний політичний портрет історичного діяча


Тема 3

Сутність авторитаризму та тоталітаризму.

5 год.


Походження, ідейні засади й соціальна база італійського фашизму та німецького нацизму. Великоіталійська політика нацистів.

Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу. Остаточне оформлення тоталітарного режиму, масові репресії 1937 – 1938 рр. в СРСР. Сталінський план “соціалістичного будівництва”. Політика “прискореної” індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі. Голодомори. Життя пересічної людини в СРСР, успіхи, турботи, страхи.


Встановлення нацистської диктатури в Німеччині, економічна, соціальна та ідеологічна політика гітлерівського режиму. Знищення політичної опозиції. Войовничий антисемітизм.

Встановлення авторитарного режиму в Іспанії.

Політичні портрети Й. Сталіна, Б.Мусоліні, А. Гітлера, Ф. Франко

Учень (учениця):

визначає сутність передумови формування авторитарних та тоталітарних режимів у європейських країнах у 30-х рр.. ХХ ст..

співставляє ідейні засади італійського фашизму та німецького нацизму.


аналізує сутність тоталітаризму в Радянському Союзі, Німеччині та Італії, авторитаризму в Іспанії та співставляє їх прояви.

характеризує діяльність Й. Сталіна, Б.Мусоліні, А. Гітлера, Ф. Франко

хронологічно співвідносить історичні події , процеси та та явища, що вивчаються в темі.

застосовує, тлумачить та співвідносить поняття і терміни:

тоталітаризм, авторитаризм, нацизм, фашизм.


Тема № 4. Країни Центральної та Східної Європи в умовах 1930-х рр.

5 год.


Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія), їх місце та роль на зовнішньополітичній арені в умовах загострення міжнародної напруженості.

Провідні риси демократичних та авторитарних режимів в країнах регіону. Роль провідних державних та політичних діячів в історії цих країн.


Учень (учениця):

прослідковує особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія)

визначає роль провідних країн регіону на зовнішньополітичній арені в умовах загострення міжнародної напруженості


виокремлює основні риси демократичних та авторитарних режимів, встановлених в країнах Центральної та Східної Європи.

характеризує діяльність Т. Масарика, Ю. Пілсудського, М. Горті, Е. Бенеша


Узагальнення

2 год.





Учень (учениця):

хронологічно співвідносить події та явища теми .

застосовує тлумачить та співвідносить поняття і терміни: режим “санації” (оздоровлення), Судетська проблема, сепаратистський рух,, федерація , конфедерація

Тема № 5. Країни Азії, Африки та Латинської Америки.

5 год.



Китай. Об’єднання країни, встановлення влади Гоміндану. Боротьба проти японської агресії в 30-х рр.

Індія. Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х рр. та її результати.

Японія. Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії Японії в 30-х рр. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості. Соціально-економічне становище населення.

Арабський світ в міжвоєнний період. Палестинська проблема. Розподіл сфер впливу у арабських країнах між провідними державами Європи.

Латинська Америка. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Вплив іноземних держав. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Учень (учениця):

виокремлює особливості розвитку Японії в цей період.

пояснює витоки Палестинської проблеми.

співставляє методи боротьби за національний та соціальний прогрес народів Індії та Китаю.

прослідковує розвиток країн арабського світу в міжвоєнний період.

дає порівняльну характеристику країнам Латинської Америки


характеризує роль визначних політичних діячів : М.Ганді, Чан Кайши, С. Ясена, А. Самоси, Ж. Варгаса , Я. Арафата



Узагальнення

2 год.




Учень (учениця):

хронологічно та територіально співвідносить події та явища теми

застосовує тлумачить та співвідносить поняття і терміни: мілітаризація, латифундизм, Палестинська проблема, етатизм

Тема № 6. Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни.

6 год.



Вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр.

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період. Спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу. Активізація антивоєнних рухів.

Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі. Громадянська війна 1936 – 1939 рр. в Іспанії. Формування блоку агресивних держав осі Рим – Берлін – Токіо. Витоки, прояви та наслідки політики умиротворення.

Причини радянсько-німецького зближення (весна 1939 р.), провалу англо-франко-радянських переговорів у Москві (літо 1939 р.) та радянсько-німецького пакту про ненапад (пакт “Молотова - Ріббентропа”) і таємних протоколів до нього (23 серпня 1939 р.).

Учень (учениця):

прослідковує вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр.

характеризує зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період.

визначає витоки, прояви та наслідки політики «умиротворення».

висловлює власну точку зору щодо можливих варіантів створення системи колективної безпеки країнами Заходу та запобігання розгортанню нової світової війни;


залучаючи історичну карту співставляє процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі;

на основі роботи з історичними джерелами аналізує процес радянсько-німецького зближення та причини підписання пакту “Молотова - Ріббентропа”


Узагальнення

2 год.






Учень (учениця):

хронологічно та територіально співвідносить події та явища передвоєнного періоду.

Тлумачить та застосовує поняття і терміни: політика умиротворення, аншлюс, демілітаризована зона, Мюнхенська угода, таємні протоколи, вісь Рим – Берлін – Токіо, антивоєнний рух

Тема № 7. Друга світова війна.

8 год.



Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика стратегії і тактики протиборних сторін та її реалізація на основних театрах воєнних дій на Східному фронті у Західній Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці.

Дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції.

Особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політична орієнтація та форма боротьби. Зміна ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни.

Завершальний період війни в Європі та Азії . Роль визначних військових, державних та політичних діячів в перемозі над нацизмом та фашизмом.

Учень (учениця):

визначає причини, характер, періодизацію Другої світової війни

Залучаючи історичну карту, характеризує та співставляє стратегічні плани протиборних сторін та їх реалізацію на основних театрах воєнних дій Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі.

На основі аналізу історичних джерел дає оцінку дипломатичним відносинам періоду Другої світової війни, процесу формування антигітлерівської коаліції

аналізує особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби..

висловлює судження щодо зміни ролі чоловіка і жінки в умовах війни


складає політичні портрети визначних військових і політичних діячів: У. Черчілль, Ф. Д. Рузвельт, Ш. де Голль, Д. Ейзенхауер, Б. Монтгомері, Е. Манштейн, Г. Гудеріан, Е. Ромель.





Тема № 8

Військові події на території СРСР (Велика Вітчизняна війна)

4 год.



План «Барбаросса». .Напад Німеччини на СРСР. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті у 1941-42 рр.. План «Ост». Масовий героїзм населення СРСР на фронтах та в тилу ворога. Подвиг ленінградців. Сталінградська битва. Розгром німецьких військ на Орловсько-Курській дузі. Наступальні операції Червоної Армії. Визволення території СРСР, перенесення військових дій у Центральну та Східну Європу.



Учень (учениця):

називає хронологічні межі періодів Великої Вітчизняної війни, її головні військові події.

характеризує основні військові події 1941-1944 рр. на радянській території, прояви масового героїзму населення СРСР на фронтах та в тилу ворога, героїчну оборону жителів Ленінграду.

порівнює форми Руху опору в Радянському Союзі та інших окупованих країнах.

пояснює причини переходу військової ініціативи до радянських військ у 1943 р.

складає політичні портрети визначних військових і політичних діячів: Й. Сталін, Г. Жуков, О. Василевський, К. Рокоссовський.

висловлює судження про різні напрями Руху опору на території СРСР, цілі їх боротьби з окупаційним режимом.


Тема № 9.

Світ після Другої світової війни.

4 год.


Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини. Сан-Франциська конференція та створення ООН. Нюрнберзський та Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Учень (учениця):

визначає та співставляє політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу


На основі аналізу історичних документів характеризує умови мирних договорів з Німеччиною та її союзниками.

пояснює причини створення ООН.

висловлює судження про політичні, економічні та світоглядні наслідки Другої світової війни.



Узагальнення

2 год






Учень (учениця):

хронологічно та територіально співвідносить події та явища теми

застосовує, тлумачить, та співвідносить поняття і терміни: Друга світова війна, Велика вітчизняна війна, блискавична війна, “новий порядок”, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм, корінний перелом,.


Тема № 10. Розвиток культури

В 30-40 рр. ХХ ст...

4 год.


Найважливіші досягнення науки. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість в період підготовки та ведення війни. Основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва в 30 – 40-х рр. ХХ ст. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах. Зміна ціннісних орієнтацій людини в умовах війни.



Учень (учениця):

характеризує найважливіші досягнення науки, техніки, пояснював їх мілітаристичну спрямованість в період підготовки та ведення війни


визначає основні ідеї та напрямки у розвитку літератури та мистецтва в 30 – 40-х рр. ХХ ст. на прикладах визначних представників – Т.Манн, Л.Фейтвангер, А.Цвейг, Б. Брехт, П.Пікассо, Д. Шестакович, С. Прокоф’єв. Науковий та мистецький доробок вихідців з України – С.Сікорський, О.Довженко, В. Горовіць, С.Лифар, Г. Ахматова (Горенко), К. Шульженко.

аналізує відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах, спричиненість змін ціннісних орієнтацій людини в умовах війни.

висловлює судження щодо зміни системи загальнолюдських цінностей у період війни.


Узагальнення

2 год.




Учень (учениця):

хронологічно співвідносить події та явища теми

застосовує, тлумачить, та співвідносить поняття і терміни: ідеологізація культури, сюрреалізм, раціоналізм,

пацифізм, воєнна тематика в мистецтві


Підсумкове узагальнення

2 год.



Учень (учениця):

систематизує та узагальнює знання про основні тенденції , особливості розвитку країн Європи, Америки та Азії в 1930-х рр. ; передумови, хід та наслідки Другої світової війни для людства; проблеми повоєнного облаштування світу


Резервний час

2 год.






12 КЛАС

(70 годин)


Розподіл годин за навчальними темами

Назва теми, зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ. 2 год.



Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова література, електронні ресурси).

Критерії тематичного та підсумкового (семестрового та річного) оцінювання.

Економічні, соціальні та політичні перетворення у повоєнному світі та основні тенденції суспільного розвитку у др. пол. ХХ - поч. ХХІ ст.

Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки

Учень (учениця):

показує на карті території провідних країн світу.

визначає та порівнює основні тенденції розвитку людства у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст.

описує світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки.





Тема № 1.

США та Канада

у 1945 – на початку ХХІ ст.

8 год.

Утвердження США як провідної країни повоєнного біполярного світу світу. США у 1945-1960 рр. Провідні доктрини зовнішньої політики США.

«Ера Ейзенхауера». Посилення внутрішньополітичної реакції. Маккартизм. Масовий негритянський рух в 60-х рр.

США в 60-70 рр. ХХ ст. “Нові рубежі” Дж. Кеннеді та “Велике суспільство” Л. Джонсона. Карибська криза. Внутрішня та зовнішня політика адміністрації Р. Ніксона . Економічна криза 1974 – 1975 рр. та перехід до неоконсервативних важелів регулювання економіки.

США у 80-90 рр. ХХ ст. Рейганоміка. Посилення радянсько-американського протистояння

“Зоряні війни”. “Нова економічна філософія” Б. Клінтона у 90-х рр. ХХ ст. Драматичні президентські вибори 2000 р. Прихід до влади Дж. Буша – молодшого. Трагічні події 11 вересня 2001 року та їх наслідки для внутрішньої та зовнішньої політики США. Сучасні зовнішньополітичні вектори США. Перспективи розвитку українсько-американських відносин на поч. ХХІ ст.

Канада у ІІ пол.. ХХ ст. – на поч.. ХХІ ст.

Проблема Квебеку. Українсько-канадські відносини. Українська діаспора у США та Канаді.


Учень (учениця):

характеризує становище країн Північної Америки у повоєнний період, спів ставляє особливості їх економічного, соціального та політичного розвитку.

пояснює причини утвердження США як провідної країни повоєнного світу, .

аналізує та порівнює внутрішню та зовнішню політику американських адміністрацій в 40-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст.

описує роль провідних американських політичних діячів цього періоду, надає власну оцінку їх програмам розвитку країни


висловлює судження щодо сучасної зовнішньої політики США, методів боротьби зі світовим тероризмом та її наслідків.

доводить необхідність розвитку українсько-американських відносин на поч. ХХІ ст.





Тема № 2.

Розвиток провідних країн Латинської Америки у 1945 – на початку ХХІ ст.

5 год.

Прискорення розвитку латиноамериканських країн після війни. Країни «великої четвірки».Військові перевороти та диктаторські режими.

Варіанти революційного розвитку країн регіону Кубинська революція. Революція в Чилі.

Встановлення конституційного ладу в ряді країн регіону. Проблеми економічного розвитку латиноамериканських країн у 80-90 рр. ХХ ст.. Інтеграційні процеси в країнах Латинської Америки.

Українці в країнах регіону.




Учень (учениця):

виокремлює та аналізує передумови прискорення розвитку латиноамериканських країн після війни,

називає прояви нестабільності політичного життя в регіоні

пояснює передумови процесу ліквідації диктаторських режимів в країнах Латинської Америки, нерівномірності економічного розвитку латиноамериканських країн у 80-90 рр. ХХ ст..


порівнює процес відновлення конституційного ладу в ряді країн регіону,

характеризує інтеграційні процеси в країнах регіону., створення економічних союзів в латиноамериканському регіоні.

висловлює судження щодо результатів революційних перетворень в ряді країн регіону, кубинський варіант розвитку.

аналізує становище українців в країнах регіону.

дає оцінку діяльності політичних лідерів регіону: А. Самоси, Ф. Кастор, А. Піночета.


Узагальнення

2 год.


Учень (учениця):

співвідносить політичні, економічні, соціальні процеси та явища в країнах Північної та Латинської Америки.

застосовує, тлумачить та співвідносить поняття і терміни: латифундизм, військово-диктаторський режим, хунта, МЕРКОСУР, НАФТА.

Тема № 3.

Країни Західної Європи (1945 – поч. ХХІ ст.)


9 год.



Наслідки Другої світової війни для провідних країн Західної Європи. План Маршалла. Початок європейської економічної інтеграції.

Німеччина. Політика організаційної влади в західних зонах окупації в 1945 – 1949 рр. Створення ФРН і НДР в 1949 р. Німецьке “економічне диво”. Доктрина соціального ринкового господарства Л. Ерхарда. Передумови, хід та наслідки об’єднавчих процесів в Німеччині 1989 – 1990 рр. Г. Колль. Політичні, економічні, соціальні та психологічні проблеми єдиної Німеччини. “Рожево-зелена ” коаліція Г. Шредера. Зовнішня політика ФРН на рубежі ХХ – ХХІ ст.

Велика Британія. Внутрішня і зовнішня політика лейбористських та консервативних урядів у 40 – 70-х рр. ХХ ст. Трансформація Британської колоніальної імперії.

Прихід до влади неоконсерваторів. Тетчеризм. Еволюція лейбористської партії в 90-х рр. ХХ ст. “Третій шлях” Т. Блера. Основні пріоритети зовнішньої політики Великої Британії на рубежі ХХ - ХХІ ст.


Франція. Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки, причини її кризи та падіння. Становлення П’ятої Республіки (1958 р.). Травневі події 1968 р. Студентський та лівий рухи в період правління Ш. де Голля.. Відставка Ш. де Голля. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країни в 70 – 90-х рр. Зовнішньополітичні орієнтири Франції наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст.

Італія. Проголошення республіки. Італійське “економічне диво”. Державна програма боротьби з мафією. Соціально-економічний і політичний розвиток країни наприкінці ХХ- на поч. ХХІ ст.

Інтеграційні процеси в Європі наприкінці ХХ- на поч ХХІ ст. – здобутки та невдачі.


Учень (учениця):

показує на карті території провідних європейських держав, зони окупації Німеччини.

визначає особливості окупаційної політики в західній і східній зонах Німеччини у 1945 – 1949 рр.

порівнює процес розбудови держави у ФРН і НДР, сутність німецького та італійського “економічного дива”,

внутрішню і зовнішню політику лейбористських та консервативних урядів Великої Британії у 40 – 70-х рр. ХХ ст. , зовнішньополітичні орієнтири країн Західної Європи наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. .

пояснює передумови, хід та наслідки об’єднавчих процесів в Німеччині 1989 – 1990 рр. , політичні, економічні, соціальні та психологічні проблеми єдиної Німеччини, причини трансформації Британської колоніальної імперії , причини встановлення П’ятої Республіки.

надає власну оцінку діяльності провідних західноєвропейських політиків: Ш. де Голля, Ж. Ширака, М. Тетчер, Т. Блера, Г. Колля, Г. Шредера, А. Меркель. у внутрішній та зовнішній політиці.

тлумачить сутність неоконсерватизму, виділяє причини приходу до влади неоконсерваторів.

визначає основні складові тетчеризму, неоконсерватизму, еволюції лейбористської партії в 90-х рр. ХХ ст.. , «третього шляху» Т. Блера.


висловлює судження щодо соціально-економічного і політичного розвитку країн регіону наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст., реалій процесу євро інтеграції.

доводить необхідність загальноєвропейських інтеграційних процесів та участі в них України .


Узагальнення

2 год.




Учень (учениця):

співвідносить політичні, економічні, соціальні процеси та явища в провідних країнах Західної Європи.

застосовує, тлумачить та співвідносить поняття і терміни: економічне диво, соціальне ринкове господарство, лейборизм, третій шлях, Неолібералізм, мафія, радикалізм.

Тема № 4.

Країни Центральної та Східної Європи. (1945 – поч. ХХІ ст.)


6 год.



Основні фактори, напрямки становлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Утворення системи світового соціалізму. Кризові явища 60 – 70-х рр. ХХ ст. Демократичні революції , особливості їх здійснення. Політичні, економічні та соціальні трансформації посткомуністичного суспільства, основні тенденції внутріполітичного розвитку. Роль країн Центральної та Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах.

Учень (учениця):

пояснює основні фактори та напрямки становлення прорадянських режимів у країнах регіону.

показує на карті території країн соціалістичного табору, зміни в політичній карті Європи внаслідок революційних змін кінця 80-х – поч.. 90-х рр ХХ ст.., кордони нових незалежних держав, що виникли після розпаду СРСР.

описує кризові явища в політичному, соціальному та економічному житті країн Центральної та Східної Європи у 60 – 70-х рр. ХХ ст.

аналізує демократичні революції , методи їх здійснення.

виокремлює особливості внутрішньополітичного розвитку країн регіону напр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.

показує на карті кордони нових центрально- та східноєвропейських держав , що утворилися після розпаду соціалістичної системи.

визначає роль країн регіону в сучасних інтеграційних процесах світу.



Тема № 5.

СРСР. Нові незалежні держави

7 год.


Наслідки Другої свтової війни. Відбудова економіки.

Продовження репресій сталінського режиму у 1945 – 1953 рр. Завершення епохи Сталіна. Розвінчання культу особи. ХХ з’їзд КПРС.

Загострення політичної боротьби після смерті Сталіна.“Хрущовська відлига”. Формування антихрущовської опозиції.

Роки брежнєвської стабілізації та застою. (1964 – 1985 рр.). Зниження темпів економічного розвитку. Суспільно-політичне життя країни. Дисидентський рух.

Від “перебудови” до розпаду СРСР 1985 – 1991 рр. Лібералізація суспільного та політичного життя. Посилення політичної боротьби в СРСР.та національно-визвольного руху.

Антидержавний путч 1991 р. Розпад СРСР. Росія 1991 – поч. 2000-х рр.

Нові незалежні держави Балтії. Закавказзя та Середньої Азії, Білорусь, Молдова. Початок самостійного життя, особливості шляхів історичного розвитку.


Учень (учениця):

показує на карті кордони новоутворених держав.

характеризує наслідки Другої свтової війни., політичне, соціально-економічне , повсякденне та культурне життя в СРСР на різних етапах історичного розвитку СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до “перебудови” М. Горбачова.

висловлює критичну оцінку діяльності радянських лідерів різних епох.

аналізує внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напрями їх політичного та економічного співробітництва , участь у європейському та світовому інтеграційних процесах.


висловлює судження про причини розпаду СРСР та протистояння колишніх союзних республік, можливі варіанти їх співпраці, місце і роль нових незалежних держав у сучасних міжнародних відносинах.

на основі аналізу із січасними джерелами інформації складає політичний портрет С.Хрущова, Л.Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина, В. Путіна, О. Лукашенко, М. Саакашвілі, С.Ніязова, Н Назарбаєва та ін.


Узагальнення

2 год.




Учень (учениця):

хронологічно співвідносить історичні події , процеси та та явища, що вивчаються в темі.

застосовує, тлумачить та співвідносить поняття і терміни:

тоталітаризм, відлига, «застій», перебудова,.путч


Тема № 6.

Країни Азії, та Африки в др. пол. ХХ - на поч. ХХІ ст.

6 год.



Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи розвитку незалежних держав. Нові індустріальні країни. Культурно-цивілізаційні блоки та міжнародні об’єднання країн Азії та Африки.

Японія. Повоєнне реформування країни. Японське “економічне диво”. Внутрішня та зовнішня політика Японії наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст.

Китай. Проголошення КНР. Соціально-економічні експерименти китайських комуністів. Культ особи Мао Цзедуна. Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ на поч. ХХІ ст.


Індія. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці. Розвиток Індії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Країни Африки.. Здобуття незалежності народами континенту. Крах апартеїду на Півдні Африки. Економічний та політичний розвиток Африки наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.



Учень (учениця):

використовуючи історичну карту, аналізує процес утворення нових незалежних держав у Азії і Африки.

хронологічно співвідносить та характеризує етапи деколонізації .

пояснює передумови та причини розпаду світової колоніальної системи., проблеми економічного та політичного розвитку нових держав регіону.

співвідносить шляхи розвитку незалежних держав азійського та африканського регіонів .

виокремлює особливості розвитку нових індустріальних країн Сходу;

пояснює причини японського “економічного дива”

аналізує внутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст.

описує процес проголошення КНР.

характеризує соціально-економічні експерименти китайських комуністів.


надає власну оцінку культу особи Мао Цзедуна. Аналізувати причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці ХХ на поч. ХХІ ст.

характеризує боротьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу .

показує на карті держави, що утворилися після розпаду колонії.

аналізує курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії, надає власну оцінку їх діяльності.

описує розвиток Індії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.

характеризує процес здобуття незалежності народами континенту.

показує на карті нові незалежні держави Африки.


пояснює причини краху апартеїду на Півдні Африки. Порівнює економічний та політичний розвиток країн Африки наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.


Тема № 7.

Країни Близького і Середнього Сходу у повоєнний період.

4 год.

Найважливіші події повоєнного розвитку Ірану, Афганістану, Пакистану. Радянсько-афганський конфлікт.

Утворення держави Ізраїль. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. Арабо-ізраїльські війни.

Мусульманський фундаменталізм. Анти шахська революція в Ірані

Диктатура Хусейна в Іраку. Іраксько-американське протистояння. Проблема міжнародного тероризму.


Учень (учениця):

порівнює повоєнний розвиток провідних країн регіону.

описує процес ізраїльської створення держави, основні етапи арабо-ізраїльських воєн.

аналізує витоки близькосхідної проблеми. , висловлює судження щодо можливих варіантів її врегулювання.


Узагальнення

2 год.




Учень (учениця):

хронологічно співвідносить історичні події , процеси та та явища, що вивчаються в темі.

застосовує, тлумачить та співвідносить поняття та терміни: японське економічне диво, «великий стрибок», «культурна революція». рух неприєднання, деколонізація, модернізація, шлях «соціалістичної орієнтації», рух неприєднання..


Тема № 8. Розвиток культури (1945 – поч. ХХІ ст.)

4 год..



Основні напрямки НТР в др. пол. ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Наукові відкриття, поява нових галузей науки, високих технологій, інтеграція науки і виробництва.

Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Гуманітарні науки, їх розвиток і роль в утвердженні загальнолюдських цінностей. Основні тенденції і течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту .


Світ на рубежі ХХ / ХХІ ст. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та шляхи їх розв’язання.


Учень (учениця):

характеризує основні напрямки НТР в др. пол. ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина.

висвітлює наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва. визначає внесок її представників С.Корольов, Сахаров, Курчатов, Н. Армстронг, Е. Олдрін, М.Монро, К.Шенель, М.Квант, Е.Преслі, Х.Корерос, Л.Поваротті, Б.Гейтс. визначає здобутки діячів науки і культури, вихідців з України – В.Глушкова, Л. Ландау, Є. Патона, М. Амосова, П. Яцика, Цісик Квітки, Й. Сліпого, С.Параджанова, І.Марчука, А. Соловяненка, В. Писарєва.

аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються.

пояснює причини становлення постіндустріального (інформаційного ) суспільства.

співставляє основні тенденції і течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту()

аналізує їх вплив на утвердження загальнолюдських цінностей.


Тема 9.

Світ на межі двох тисячоліть.

2 год.


Глобальні проблеми людства.

Можливі шляхи подолання екологічної, демографічної, соціально-економічних проблем людства, проблеми збереження енергоресурсів.

Учень (учениця):

визначає основні глобальні проблеми сучасності, причини їх появи.

пропонує власні варіанти можливих шляхів ї х вирішення.

Узагальнення

2 год.



характеризує основні напрямки розвитку культури в провідних країнах світу в другій половині ХХ ст. та тенденції світового розвитку на межі тисячоліть.

застосовує, тлумачить та співвідносить поняття та терміни: глобальні проблеми людства,екологічна криза, демографічна криза.


Підсумкове узагальнення.

2 год.







Резервний час учителя. Підготовка до державної підсумкової атестації.

3 год.








Укладачі:

Ладиченко Т.В. – зав. кафедрою методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін НПУ імені М.П. Драгоманова, к.і.н., проф.

Черевко О.С. – доцент кафедри всесвітньої історії НПУ імені М.П. Драгоманова, к.і.н.

Камбалова Я.М. – викладач кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін НПУ імені М.П. Драгоманова.